uk %D0%A1%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 %D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%81%D0%B5

**Стура Карлсе**
Стура Карлсе
швед. Stora Karlsö
Географія
	57°17′08″ пн. ш. 17°58′21″ сх. д. / 57.285466111487° пн. ш. 17.972378735068° сх. д.
Місцерозташування	Балтійське море
Акваторія	Gotland Basind
Група островів	Karlsöarnad
Площа	2,35 км²
Довжина	1,5 км
Ширина	2 км
Найвища точка	51,6 м
Країна
	Швеція
Адм. одиниця	Готланд
Населення	;
Вебсайт	storakarlso.se/english/
	Стура Карлсе Стура Карлсе (Швеція)
	Стура Карлсе у Вікісховищі

Стура Карлсе (швед. Stora Karlsö) — острів у Швеції, розташований за 6,5 км на захід від Готланду. Адміністративно належить до Готландського лену. Має морське сполучення з Клінтехамном. Має статус заповідника.

Географія

Площа острова становить 2,35 км². За формою він нагадує прямокутник, а його ландшафт являє собою плато у вигляді підкови. Найвища точка острова лежить на висоті 51,6 м над рівнем моря. Західна частина плато — Мармурбергет — височить над морем на 45 м.

Острів Стура Карлсе утворений з гірських порід силурійського періоду, вік яких приблизно 400 млн років. Море промило в прибережних скелях три десятки печер, деякі з яких завглибшки понад 20 м.

Флора

На острові сотні років паслися вівці, і до кінця XIX століття він майже втратив свій рослинний покрив. Однак в 1887 році вівці були вивезені з острова, і відтоді рослини могли рости тут без перешкод. Зараз на острові росте ясен, клен та горобина. Ялівець, який наприкінці XIX століття практично зник з острова, зараз можна зустріти на ньому майже повсюдно, а в деяких місцях він навіть утворює густі, важкопрохідні зарості.

У 1995 році, щоб трохи сповільнити заростання острова і допомогти потребуючим захисту рослин і тварин, на деяких ділянках Стура Карлсе знову почали випас овець.

Зараз на острові росте 400 видів судинних рослин, в тому числі солонечник, весняний горицвіт і орхідеї. Стура Карлсе і сусідній острів Лілла Карлсе — єдине місце в Скандинавії, де росте латук дібровний.

Фауна

На острові гніздиться велика кількість кайри тонкодзьобої (7500 пар) і гагарок (1700 пар). Тут також зустрічається безліч дрібних птахів, серед яких берестянка звичайна, сочевиця, кропив'янка рябогруда і мала мухоловка.

До кінця XIX століття пташиний світ острова виявився на межі знищення. З ініціативи Віллі Веллера (1848—1927) в 1880 році було створено акціонерне товариство Jagt- och Djurskyddsförenings AB, головною метою якого стала турбота про збереження природи Стура Карлсе. Зараз компанія володіє більшою частиною острова і займається організацією туристичних турів.

Історія

У печерах острова було зроблено безліч знахідок часів кам'яної доби. Найбільш відома печера Стура Фервар, в якій дослідники ще наприкінці XIX століття виявили кам'яні і кістяні знаряддя, а також залишки кераміки. У мезолітичних мешканців печери Стура Фервар були виявлені мітохондріальні гаплогрупи U4b1 і U5a1^[3] і Y-хромосомна гаплогрупа I1-M253^[4]. Крім того, на острові були зроблені знахідки часів бронзової та залізної доби.

Пам'ятки

На Стура Карлсе розташовується маяк, введений в дію ще в 1887 році. З 1966 року тут також працює музей, основна експозиція якого присвячена темі «Людина і природа на Стура Карлсе».

Література

Berg B.. Stora Karlsö: en bok om hafvets fåglar. — 1915.
Ejendal B. Stora Karlsö: fåglarnas och blommornas ö. — 1997
Grotten Stora Förvar På Stora Karlsö. Undersökt Af Lars Kolmodin Och Hjalmar Stolpe. Beskrifven Af B. Schnittger. Teckningarna Utförda Af O. Sörling. — 1913.
Jacobson R., Larje R. Stora Karlsö: människor, verksamheter och händelser kring en ö. — 2005.

Примітка

↑ ^а ^б Protected Areas (Nature Reserves) — 2015.
d:Track:Q29580583
↑ ^а ^б Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
d:Track:Q28563569 d:Track:Q4580425
↑ Skoglund, P. et al. (2014), Genomic diversity and admixture differs for Stone-Age Scandinavian foragers and farmers, Science
↑ Torsten Günther et al. Population genomics of Mesolithic Scandinavia: Investigating early postglacial migration routes and high-latitude adaptation [Архівовано 15 листопада 2020 у Wayback Machine.], 2018

Посилання

Сайт острова (швед., англ., нім.) [Архівовано 23 березня 2018 у Wayback Machine.]
Стура Карлсе на сайті адміністрації Готландського лену (швед.) [Архівовано 3 березня 2018 у Wayback Machine.]

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q29580583">[http://nvpub.vic-metria.nu/naturvardsregistret/rest/omrade/2000435/G%C3%A4llande_Protected_Areas_(Nature_Reserves)]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2015.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29580583]]</div>-1] а ^б Protected Areas (Nature Reserves) — 2015.
d:Track:Q29580583

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q63144794"_data-entity-id="Q28563569">[https://tools.wmflabs.org/heritage/api/api.php?action=search&format=json&srcountry=se-bbr&srlanguage=sv&srid=21300000014579_Wiki_Loves_Monuments_monuments_database]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2017.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q28563569]][[d:Track:Q4580425]]</div>-2] а ^б Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
d:Track:Q28563569 d:Track:Q4580425

[3] Skoglund, P. et al. (2014), Genomic diversity and admixture differs for Stone-Age Scandinavian foragers and farmers, Science

[4] Torsten Günther et al. Population genomics of Mesolithic Scandinavia: Investigating early postglacial migration routes and high-latitude adaptation [Архівовано 15 листопада 2020 у Wayback Machine.], 2018

[1]

[2]

[3]

[4]

Стура Карлсе