Стрельников Володимир Костянтинович

Стрельников Володимир Костянтинович
Народився	2 липня 1925(1925-07-02)  село Рождєственське, тепер Мічурінського району Тамбовської області Російська Федерація
Помер	10 грудня 2014(2014-12-10) (89 років)  Московська область, Росія
Країна	Україна
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч, політик
Членство	Верховна Рада України I скликання
Посада	народний депутат України[1]
Військове звання	генерал-полковник
Партія	КПРС
Нагороди

Володимир Костянтинович Стрельников (2 липня 1925(19250702), село Рождєственське, тепер Мічурінського району Тамбовської області Російська Федерація — 10 грудня 2014, Московська область Російська Федерація) — радянський військовий діяч, генерал-полковник (16.12.1982), начальник Військової інженерної радіотехнічної академії протиповітряної оборони. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Народний депутат України 1-го скликання. Кандидат військових наук, професор.

Біографія

Народився в родині військового.

У 1941—1943 роках — студент Горьковського автотранспортного технікуму.

З 1943 року — в Радянській армії. У 1943—1944 роках — курсант 3-го Ленінградського військового артилерійського училища у місті Костромі. У січні 1944 — січні 1946 року — командир взводу навчального артилерійського полку. Учасник Другої світової війни.

Член ВКП(б) з 1946 року.

У 1946—1952 роках — командир батареї, помічник начальника штабу, старший офіцер навчального відділу 3-ї школи сержантів артилерійської інструментальної розвідки.

У 1952—1955 роках — слухач Військової академії імені Фрунзе.

У 1955—1964 роках — командир зенітно-ракетного дивізіону, офіцер відділу бойової підготовки, старший офіцер оперативного відділу штабу армії, командир зенітно-ракетного полку 1-ї армії ППО особливого призначення. У 1964—1965 роках — начальник оперативного відділу корпусу ППО СРСР.

У 1965—1967 роках — слухач Військової академії Генерального штабу Збройних Сил СРСР.

У 1967—1977 роках — командир дивізії раннього попередження (з 1971 року — 1-ї окремої дивізії попередження про ракетний напад) ППО СРСР у місті Солнєчногорську Московської області.

У червні 1977 — грудні 1980 року — командир 3-ї окремої армії попередження про ракетний напад особливого призначення ППО СРСР.

У грудні 1980 — вересні 1990 року — начальник Військової інженерної радіотехнічної академії протиповітряної оборони імені Маршала Радянського Союзу Говорова в місті Харкові.

З 1990 року — у відставці. Деякий час викладав у Військовій інженерній радіотехнічній академії протиповітряної оборони імені Маршала Радянського Союзу Говорова в місті Харкові.

Потім — на пенсії в місті Харкові і в Московській області Російської Федерації.

Звання

• генерал-лейтенант
• генерал-полковник (16.12.1982)

Нагороди

• орден Жовтневої Революції
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден Вітчизняної війни 1-го ст.
• два ордени Червоної Зірки
• орден «Знак Пошани»
• орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ст.
• медалі

Примітки

1. http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm

Посилання

• [1] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• [2] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Література

• Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.