uk %D0%A1%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BD %D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2

Стефан Ількович Романів
Стефан Ількович Романів
	Стефан Ількович Романів
7-й Голова ОУНР
	13 квітня 2009 — 14 грудня 2022
Попередник	Андрій Гайдамаха
Наступник	Олег Медуниця
Народився	12 листопада 1955; Мельбурн, Австралія
Помер	26 червня 2024 (68 років); Варшава, Польща
Відомий як	політик
Політична партія	ОУН
У шлюбі з	Анастасія Романів
Діти	Петро, Тереза
Релігія	греко-католик
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня	Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
	Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Романів.

Стефа́н Ілько́вич Рома́нів (12 листопада 1955(19551112), Мельбурн, Австралія — 26 червня 2024, Варшава, Польща^[1], позивний «Береза»^[2]) — громадський та політичний діяч української діаспори, перший заступник Президента Світового конґресу українців, голова комісії з визнання Голодомору геноцидом проти українського народу, Голова Проводу ОУН(б), офіційний представник Торгово-промислової палати України в Австралії^[3].

Життєпис

Стефан Романів народився 12 листопада 1955 року в Мельбурні, Австралія. Батько родом із Тернополя (прибув до Австралії у 1949 році), мати — німкеня (Штуттгарт, Німеччина).

З молодих літ відвідував українську греко-католицьку церкву у Мельбурні, рідну українську школу. Закінчив педагогічний університет у Мельбурні, працював учителем початкової школи.

Був головою осередку СУМ у Мельбурні, крайової управи СУМ в Австралії, головою парафіяльної ради Української греко-католицької катедри в Мельбурні. Очолював парламентську комісію з питань багатокультурності в штаті Вікторія.

Працював виконавчим директором організації (Комюніті ленгвіч ін Австралія), яка відповідає за вивчення іноземних мов і збереження культур. В Австралії майже 70 мов, які діти можуть вивчати у школах.

Був багаторічним головою української громади у штаті Вікторія, головою Союзу українських організацій в Австралії, довголітнім керівником української братської школи та головою шкільної ради, заступником голови Світової управи Спілки української молоді (СУМ).

З 2008 по 2018 рік Стефан Романів був Генеральним секретарем, а 27 листопада 2018 року обраний Першим заступником Президента Світового конґресу українців (СКУ)^[4]. Також він очолював комісію із визнання Голодомору геноцидом проти українського народу.

У лавах ОУН працював роки на різних посадах — крайових і світових.

Помер 26 червня 2024 року в Варшаві у віці 68 років^[2].

Сім'я

З дружиною Анастасією мав двох дітей — Петра і Терезу^[5].

Нагороди

Орден Ярослава Мудрого IV ступеня (18 листопада 2024, посмертно) — за мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя в умовах воєнного стану, сумлінне виконання професійного обовʼязку^[6]
Орден Ярослава Мудрого V ступеня (22 січня 2022) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, зміцнення міжнародного авторитету України, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю^[7]
орден «За заслуги» І ступеня (20 серпня 2008) — за вагомий особистий внесок у зміцнення авторитету України у світі, популяризацію її історичних і сучасних надбань та з нагоди 17-ї річниці незалежності України^[8]
орден «За заслуги» II ступеня (29 листопада 2007) — за активну громадську діяльність, вагомий особистий внесок у висвітлення правди про Голодомор 1932—1933 років в Україні^[9]
орден «За заслуги» III ступеня (17 серпня 2006) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, популяризацію історичних та сучасних надбань українського народу, активну участь у житті закордонної української громади^[10]
Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (22 серпня 2016) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету Української держави, популяризацію її історичної спадщини і сучасних надбань та з нагоди 25-ї річниці незалежності України^[11]