Дорожинський Павло Миколайович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дорожинський.
Дорожинський Павло Миколайович
Павло Дорожинський, Голова ОУНД
Народився3 серпня 1926(1926-08-03)
Товсте, Тернопільщина
Помер18 березня 2015(2015-03-18) (88 років)
м. Київ
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
Країна Україна
Місце проживанняУкраїна
Діяльністьгромадський, політичний діяч
Відомий завдякиПровідник ОУН (д)
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України
Посада 1-й Голова ОУН (д)
Попередникпосада запроваджена
ПартіяОУН
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Павло́ Микола́йович Дорожи́нський (3 серпня 1926, містечко Товсте Заліщицького району Тернопільської області,[2] за іншою версією м. Мюнхен, Німеччина — 18 березня 2015, Київ) — український політичний і громадський діяч, публіцист. Голова Центрального Проводу Об'єднання українських націоналістів (державників) — ОУН (д) 2005—2015 рр.

Життєпис

Освіта незакінчена вища, вчився у Мюнхенському університеті і Українському вільному університеті, історичний і правничий факультети.[2]

Громадсько-політична і журналістська діяльність

  • Член ОУН (1947—2005), член Проводу ОУН (1960—2005), виключений з ОУН 2005 р.
  • 1948—1960 рр. — президент Центрального Союзу Українського Студентства (ЦеСУС).
  • 1951—1971 рр. — директор школи Українознавства в Нью-Йорку.
  • 1954—1957 рр. — голова Союзу Українського студентства у Мюнхені.
  • 1956—1959 рр. працював в редакції газети «Християнський голос», м. Мюнхен.
  • 1959—1971 рр. — голова Центрального проводу Об'єднання студентських і академічних товариств «Зарево» в західній діаспорі.
  • 1961—1981 рр. — член управи Спілки українських журналістів в США.
  • 1971—1974 рр. — голова крайового проводу в США, Організація української молоді «Пласт».
  • 1972—1975 рр. — голова студентського товариства «Зарево».
  • 1972—1975 рр. — голова Політради Централі українців у США (УККА).
  • 1975—1992 рр. та з 1998 р. — член секретаріату Світового конґресу українців.
  • 1979—1986 рр. — директор школи українознавчих студій в Нью-Йорку.
  • 1979—1992 рр. — голова Світової координаційної ради Ідеологічно споріднених націоналістичних організацій в західній діаспорі.
  • 1984—1986 рр. — голова Центральної управи Організації державного відродження України (ОДВУ) в США.
  • 1986—1992 рр. — заступник головного редактора газети «Новий шлях», м. Торонто.
  • З 2002 року — засновник і головний редактор журналу «Самостійна Україна».
  • 2005 р. заснував ОУН (д), Голова ЦП ОУН (д) (з 2005).
  • Член Національної спілки журналістів України,
  • Член Клубу канадських етнічних журналістів

Смерть

Помер 18 березня 2015 року у Києві. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.[3]

Відзнаки і нагороди

  • Почесний голова Організації державного відродження України (США).
  • Журналіст року (05.1993 р., Федеральний уряд Канади),
  • Срібний і золотий хрести Св. Юрія організації «Пласт»,
  • Орден «За заслуги» III і II ст. (08.2009)[4].
  • грамота Київського міського голови.

Примітки

  1. ↑ https://city-adm.lviv.ua/news/society/public-sector/223828-sohodni-vydatnoho-diiacha-pavla-dorozhynskoho-pokhovaiut-na-lychakivskomu-kladovyshchi
  2. ↑ а б "Dorozhynsky Pavlo", Енциклопедія української діяспори
  3. ↑ Очільника проводу ОУН Павла Дорожинського поховали у Львові. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 1 вересня 2015.
  4. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №623/2009. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 28 грудня 2020.

Посилання