Стефан Кандзежавський

Стефан Кандзежавський
Народився
Слонім
Померне раніше 5 травня 1665 і не пізніше 26 червня 1665
КраїнаРіч Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняВелике князівство Литовське
Діяльністьдержавний діяч
Титулкаштелян мінський
каштелян смоленський
ПосадаМінський каштелян[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, каштелян Смоленськийd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих, Q109513016?[3] Редагувати інформацію у Вікіданих і підкоморій слонімськийd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Термін16611663
1663
ПопередникЯкуб Теодор Кунцевич
НаступникСтефан Русецьки
РідQ124412190? Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоQ127868634? Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиQ127868635? Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зОлександра Бжастовська
ДітиКонстантин
ім'я невідоме
Герб
Герб

Стефан Кандзежавський (пол. Stefan Kadzierzawski) (народився орієнтовно в 17 столітті в Слонімі)— шляхтич слонімський, дворянського кола-герба Новина з роду Кандзежавських. Державний діяч Великого князівства Литовського, організатор слонімського військового ополчення, земський суддя та депутат Трибуналу Радомського (з 1659 року), каштелян Мінський (16611663) та каштелян Смоленський (1663—).

Короткі відомості

Стефан Кандзежавський був з дворянського роду Кандзежавських, які стояли за гербом Новина. Його батько Микола Кандзежавський, був підстаростою та військовим очільником в Слонімі та довкола нього, а мати, Гелена Гедройц, була дочкою вільнянського підстарости. Оженився на Олександрі Бжастовській — сестрі трокайського воєводи і мав від неї двох синів: Константина, а ім'я другого не відоме (лише знають, що той помер в Парижі)

Стефану ще замолоду була уготована участь в облаштуванню рідної округи. Цей дворянин пройшов усі щабелі королівської служби: від містечкового військового очільника, земського судді, депутата земельних та воєводських зібрань — до королівського намісництва (каштелянство в Мінську та Смоленську).

Див. також

Джерела

  • Boniecki A. Herbarz polski, T. 1-17, dodatek — Warszawa 1899–1913.
  • Niesiecki K. Herbarz Polski, wyd. J.N. Bobrowicz, Lipsk 1839–1846.
  • Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej, T. 1-15 — Warszawa 1904–1938.

Посилання

  1. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 111.
  2. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. IV, Ziemia smolenśka i województwo smolenśkie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. RachubaWarszawa: Wydawnictwo DiG, 2003. — С. 90. — 412 с. — ISBN 83-7181-279-5
  3. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 383, 387.
  4. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 387.