Стелла Блох
Стелла Блох (англ. Stella Bloch) або Стелла Кумарасвамі (англ. Stella Coomaraswamy; 18 грудня 1897, Тарнів — 20 січня 1999) — американська художниця, танцівниця та журналістка єврейського походження. БіографіяСтелла Блох народилася в місті Тарнів (Австро-Угорщина, нині — Польща), 18 грудня 1897 року, куди її мати Шарлотта повернулася з Нью-Йорка, аби народити дочку[2]. У Мангеттені на 54-й Східній вулиці Стеллу виховували мати, тітка і дядько, Бернард і Поліна Оффнери та її двоюрідні брати Річард і Мортімер Оффнери[3] Кажуть, що Стелла була першою з шести учениць Ісідори Дункан, американських танцівниць, відомих як «Isadorables»[4]. У віці 17 років дівчина зустріла Ананду Кумарасвамі, з яким поїхала до Індії[5]. Там вона провела деякий час. У Суракарті на Яві в палаці принца Соло, рік вивчала яванські танці[5]. Також почала використовувати свої журналістські й художні навички, перемальовуючи танцівників, в Лізі студентів-художників Нью-Йорка[2]. Блох продемонструвала свої танці Америці. Виступала в Істманському театрі[en] в Рочестері (штат Нью-Йорк)[5]. 1922 року стала третьою дружиною Кумарасвама[5]. Того ж року опублікувала книгу «Танці і драма Сходу й Заходу» (англ. Dancing and the Drama East and West), яка включала деякі з її малюнків, а вступ написав її чоловік[6]. У книзі порівняно танцювальні спадщини різних східних і західних культур, які дівчина вивчала під час гастролей і не тільки в Яві, але й в Індії, Балі, Камбоджі, Китаї і Японії. Протягом 1920-их років змальовувала епізоди з Гарлемського відродження, серед яких були портрети Бессі Сміт, Жозефіни Бейкер і Телоніуса Монка[7]. 1930 року Стелла та її перший чоловік, Ананд Кумарасуомі, розлучилися. Проживала в Нью-Йорку, а Анада працював у Бостонському музеї мистецтва, тому вони жили в різних містах. Блох переїхала до Голлівуду після чого, 1931 року, одружилася з поетом Едвардом Еліску[en]. Він був успішним письменником, автором пісень для фільмів[5]. Стелла все ще танцювала і відвідувала різні місця, наприклад, Cotton Club[en]. Від Еліди Вебб вона навчилася танцю чарльстон і її виступи були добре сприйняті[2]. Свої мистецькі роботи виставляла в Нью-Йорку, також була виставка в Каліфорнії[7]. Блох та її чоловік, обоє працювали в кіноіндустрії допоки Комісія з розслідування антиамериканської діяльності не занесла її чоловіка до чорного списку. Зрештою Блох покінчила з кар'єрою в кіно, а потім і в телевізійній індустрії[5]. Також до чорного списку потрапив її двоюрідний брат Мортімер Оффнер. Мортімер написав «Маленькі круті хлопці в суспільстві[en]". Після того, як її чоловік потрапив у чорний список, вона, Мортімер та інші мали покинути Голлівуд і повернутися в Нью-Йорк[8]. Стелла Блох мала два сини, Девіда і Пітера. Проживаючи в Коннектикуті, Стелла написала п'єсу про Ісідору Дункан, але невідомо чи її десь поставлено[2]. 1989 року вона створила логотип для бродвейського мюзиклу «Чорний і Блакитний[en]»[7]. В 1998 році помер чоловік Стелли[9]. 20 січня 1999 в Бетелі, штаті Коннектикут, у віці 101 року Стелла Блох померла[5]. Спадщина1932 році малюнки і фотографії Блох її колишній чоловік Ананда Кумарасвамі передав у Музей витончених мистецтв у Бостон[10]. Великі колекції Стелли зберігаються в Нью-Йоркській публічній бібліотеці[4] і Гарвардській театральній колекції[2]. Роботи Стелли Блох колекціонували Кетрін Гепберн та Джордж К'юкор[3]. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia