Старчево (культура)

Старчево
Зображення
Названо на честь Starčevod
Місце розташування Угорщина
Сербія
Хорватія
Боснія
Попередник Lepenski Vird
Наступник Культура Винча

Старчево культура (серб. Старчево/Starčevo, угор. Körös, рум. Criş) — археологічна культура нової кам'яної доби. Назву отримала від найдавнішого поселення в Сербії (Старчево), Угорщини (Кьорьош) і Румунії (Кріш).

Датування та поширення

Сучасні методи радіовуглецевого датування вказують на такий час існування цієї культури: 6600 — 5300 рр. до нашої ери.

Була поширена у Сербії і Болгарії. На території України — в Українському Закарпатті, неоліт якого тісно пов'язаний з неолітом Подунав'я. На досліджених там поселеннях Заставне та Рівне виявлена характерна плоскодонна кераміка з орнаментом у вигляді підкреслених ліній, защипів та шишок. Знайдені глиняні антропоморфні фігурки та кам'яні шліфовані сокири. Під впливом цієї культури з території Румунії та Молдови в басейнах Дністра і Південного Бугу формувалася Буго-Дністровська культура  — найдавніша у неоліті України.

Найменування та відкриття

Історія Сербії

Старчево культура є у складі культурно-історичної області Старчево — Кереш — Каранове І. В Угорщині має назву Кереш культура, а в Румунії — Криш, що зумовлено політичними мотивами, в Болгарії — Каранове І. Відкрита в 1928 у населеного пункту Старчево, біля Белграда.

Антропологічні риси

Носії культури відносилися до середземноморської раси, які чітко відрізнялися від місцевих мезолітичних кроманьйонців.

Ділення

Культура поділяється на окремі антропологічні групи зі своїми територіями і особливостями.

Ознаки культури

Ознаки, що притаманні даній культурі

  • Поселення на берегах рік з житлами-землянками й наземними чотирикутними будинками.
  • Кераміка (кулясті й напівкулясті посудини на піддонах, чаші на ніжках) двох типів: із шорсткуватою поверхнею й орнаментом у вигляді ямок і защипів: добре вироблена луджена й писана.
  • Знаряддя з каменю (у тому числі поліровані сокири) і кістки.
  • Глиняні статуетки людей і тварин, грузики від ткацьких верстатів і інше.
  • Поховання відбувалися на території поселень.

Основні заняття жителів — землеробство й скотарство.

Походження культури Старчево зв'язують із ранньоземлеробськими культурами Передньої Азії й Середземномор'я.

Джерела

  • Монгайт А. Л., Археологія Західної Європи. Кам'яна доба, М., 1973. (рос.)
  • Arandjelovic Garašanin D., Starcevacka kultura, Ljubljana, 1954.

Посилання