Старчево (культура)
Старчево культура (серб. Старчево/Starčevo, угор. Körös, рум. Criş) — археологічна культура нової кам'яної доби. Назву отримала від найдавнішого поселення в Сербії (Старчево), Угорщини (Кьорьош) і Румунії (Кріш). Датування та поширенняСучасні методи радіовуглецевого датування вказують на такий час існування цієї культури: 6600 — 5300 рр. до нашої ери. Була поширена у Сербії і Болгарії. На території України — в Українському Закарпатті, неоліт якого тісно пов'язаний з неолітом Подунав'я. На досліджених там поселеннях Заставне та Рівне виявлена характерна плоскодонна кераміка з орнаментом у вигляді підкреслених ліній, защипів та шишок. Знайдені глиняні антропоморфні фігурки та кам'яні шліфовані сокири. Під впливом цієї культури з території Румунії та Молдови в басейнах Дністра і Південного Бугу формувалася Буго-Дністровська культура — найдавніша у неоліті України. Найменування та відкриття
Старчево культура є у складі культурно-історичної області Старчево — Кереш — Каранове І. В Угорщині має назву Кереш культура, а в Румунії — Криш, що зумовлено політичними мотивами, в Болгарії — Каранове І. Відкрита в 1928 у населеного пункту Старчево, біля Белграда. Антропологічні рисиНосії культури відносилися до середземноморської раси, які чітко відрізнялися від місцевих мезолітичних кроманьйонців. ДіленняКультура поділяється на окремі антропологічні групи зі своїми територіями і особливостями. Ознаки культуриОзнаки, що притаманні даній культурі
Основні заняття жителів — землеробство й скотарство. Походження культури Старчево зв'язують із ранньоземлеробськими культурами Передньої Азії й Середземномор'я. Джерела
Посилання |