Існує легенда, що давно у 15 столітті на місці села був степ. В сонячний день тим місцем проходив козак на йменян Олексій, він побачив джерело і випив звідти води. Йому сподобалась місцевість і він вирішив заснувати там поселення. Пізніше його родина переїхала на територію сучасної Староолексіївки. Село назвали Олексіївка, тобто Місце життя Олексія. До німецько-радянської війни це село називалось хутір Ней-Шпеєр (Новошпалярка), там проживали німці. У 1925—1939 роках село (під назвою хутір Ней-Шпеєр) входило до складу Карл-Лібкнехтівськогонімецькогонаціонального районуМиколаївської округи (з 1932 — Одеської області).[2]
Загальні відомості
За селом знаходиться залізниця. Там знаходились склади з продовольчими товарами. Село оточено водою. Територію села окручує вода, насаджені посадки. Там чисте повітря, адже село знаходиться у відхилені від головної дороги. У селі є школа, дитячий садок, клуб, церква, медичний пункт, бібліотека та три магазини.
В Староолексіївці знаходяться фермерські господарства такі, як «ЛАН», «Варяг». Основним прибутком населення є робота на цих підприємствах. За дитсадком знаходиться невеличкий парк.
Рідне село — земна краса, де в квітах — вранішня роса : [історія с. Староолексіївка Веселинів. р-ну Миколаїв. обл.] / Ніна Денисюк. — Миколаїв : Швець В. М., 2017. — 154, [1] с. : іл., портр. — 100 пр. — ISBN 978-617-7421-44-0
