Новокатеринівка (Миколаївський район)

село Новокатеринівка
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Миколаївський район
Тер. громада Степівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA48060310110044893
Основні дані
Засноване 1930
Населення 920
Площа 0,97 км²
Густота населення 948,45 осіб/км²
Поштовий індекс 57061
Телефонний код +380 5163
Географічні дані
Географічні координати 47°17′19″ пн. ш. 31°27′26″ сх. д. / 47.28861° пн. ш. 31.45722° сх. д. / 47.28861; 31.45722
Середня висота
над рівнем моря
95 м
Водойми Балка Лисича
Місцева влада
Адреса ради 57107, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Степове, вул. Козацька, 1а
Карта
Новокатеринівка. Карта розташування: Україна
Новокатеринівка
Новокатеринівка
Новокатеринівка. Карта розташування: Миколаївська область
Новокатеринівка
Новокатеринівка
Мапа
Мапа

Новокатери́нівка — село в Україні, у Степівській сільській громаді Миколаївського райоуні Миколаївської області. Населення становить 920 осіб.

Село розташоване в південно-західній частині Миколаївської області, у межах Причорноморської низовини в 30 км від міста Веселинове, в 80 км від обласного центру Миколаєва. В Північній частині від села пролягає ділянка залізниці Одеса-Миколаїв. Найбільшою станцією, що знаходиться від села — є станція Новокатеринівка, найменшою — станція Новий Степ. Є автобусне сполучення з обласним і районним центром. На південно-західній околиці села бере початок Балка Лисича.

Історія

Нова Катериненталь (Neu Katherinental) — назва села за часів виникнення німецьких колоній на території півдня України. Нова Катериненталь — це дочірня колонія, материнською була ж Катериненталь (1817 — рік виникнення). Назву Катериненталь отримала від генерала І. М. Інзова 31 грудня 1819 року. Назва колонії була підтверджена його величністю. Із 1 січня 1820 року колонія Катериненталь мала назву, у якій буде жити ім'я св. Великомучениці Катерини.

На картах німецьких колоній знаходимо рік заснування дочірньої колонії — Neu Katherinental — 1925 рік. Дані знаходимо в книзі «Німці біля чорного моря між Бугом і Дністром» Джона Фолбрука, яка була видана у 2002 році в США. Джон Фолбрук пише: «Кількість населення в колоніях збільшувалася, що вело до недостатку землі. Спадок залишався лише молодшому синові. Старші сини вимушені були купувати нові наділи землі. Переїжджати в міста чи освоювати нові професії вони не хотіли. Сільські громади збирали гроші і купували землю у багатих російських землевласників і засновували дочірні колонії. Neu–Speyer, Windhad, Neu Worms, Grunfeld, Neu Katherinental, Klein-Karlsruhe, Neu-Rohrbach, Freudental та інші були засновані після Ленінських реформ сільського господарства 1925—1928 рр. … Територія між Дністром та Бугом налічувала 34 материнські колонії та більше 200дочірних колоній. До 1917 р. вони володіли 674 тис. 570 чол., і в 1944 р., коли колонії зникли, їх було майже 130000».

У 1925—1939 роках село входило до складу Карл-Лібкнехтівського німецького національного району Миколаївської округи (з 1932 — Одеської області).[1]

Поселенці будували землянки і верхові хати, займалися вирощуванням зернових культур, тваринництвом. Збудували башню для води (яка і сьогодні стоїть на центральній вулиці села).

1944 рік став для німців-колоністів роком випробувань. В березні місяці був виданий указ про виселення їх з місць, де вони проживали. Влада звинуватила їх у співпраці з німцями-нацистами. Чи самі покидали обжиті місця, чи були вивезені — невідомо.

Примітки

  1. [[Дробний Віктор Сергійович|Віктор Дробний]]. Карл-Лібкнехтівський (Ландауський) німецький національний район // Проект «Краевед». Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.

Посилання