Станіслав Кишка

Станіслав Кишка
Станіслав Кишка
Псевдо	Stanisław Kiszka
Помер	1513/1514
Громадянство	Велике князівство Литовське
Діяльність	державний, військовий діяч, дипломат
Посада	маршалок великий литовський
Військове звання	великий гетьман литовський
Рід	Кишки
Батько	Петрашко Струмило, на прізвисько Кишка
Родичі	Радзивілли, Миколи Радзивілла «Старого» (Микола Радзивіллович)
Брати, сестри	Jan Ciechanowiecki^d і Mikalaï Piatrovitch Kiszka^d
У шлюбі з	Кучуківна НН, Софія Монтиґерд
Діти	Барбара, Микола «Рудий», Ганна Єлизавета
Герб Домброва

Станіслав Петрович Кишка (пом. 1513/1514) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського з роду Кишок, дипломат, гродненський староста, великий гетьман литовський, маршалок великий литовський.

Біографія

Походить з підляського боярського (шляхетського роду). Отримав прізвисько «Кишка», від якого пішла назва роду. В джерелах часто називається як «Станіслав Петрашкович».

З 1487 року підстолій литовський, з 1488 року литовський стольник, з 1492 року лідський намісник, маршалок великокнязівського двору. Перебував у литовському посольському дворі у московських справах. Брав участь у литовському посольстві в Москву (призначалося для того, щоб московський государ Іван III видав свою дочку Єлєну заміж за литовського князя Олександра Яґеллончика). Брав участь у польсько-литовських договорах.

1496 р. брав участь у поході польського короля Яна І Ольбрахта на землі молдавського господаря Штефана IV, з литовським загоном розгромив татарський загін під Брацлавом.

1499 р. смоленський намісник, почав зміцнення смоленській фортеці, червня 1502 р. керував обороною Смоленська від московських військ під час московсько-литовської війни 1500—1503 років.

1503 р. розбив трьохтисячний татарський полк у битві біля Прип'яті. 1506 р. брав участь у Клецькій битві, де командував 10 тисячами воїнів.

1507 р. поступився гетьманським титулом колишньому великому гетьману литовському Костянтину Острозькому, який звільнився з московського полону, будучи раніше захопленим в полон під час Ведрошської битви, в якій командував литовським військом.

Конфліктував з улюбленцем великого князя Олександра Михайлом Глинським, за що був тимчасово відсторонений від панської ради.

З 1508 року гродненський староста, з 1512 р. литовський великий маршалок. У 1508 і 1511 роках брав участь у комісії по уточненню литовсько-польського кордону в Мазовії.

1512 року король дозволив йому проводити торги в м. Олика.[1]

Сім'я

Був одружений двічі. Перша дружина — Кучуківна НН. Дитина:

• Барбара (†бл.1513) — перша дружина князя Юрія Радзивілла (Геркулеса).

Друга дружина — Софія Монтигерд — дочка воєводи троцького Петра Монтигердовича «Білого». Діти:

• Петро Кішка (пом. 1534) — воєвода полоцький, каштелян троцький, генеральний староста жмудський
• Ганна, 1-й чоловік — троцький каштелян Ян Радзивілл (Бородатий) (1474—1522), 2-й чоловік — генеральний староста жмудський, великий гетьман литовський Станіслав Кезґайло (пом. 1527).[2]

Примітки

1. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — t. 10. — S. 102.
2. Kiszkowie (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

• Грушевський М. Історія Україна-Руси. — Т. V. — С. 30—35.
• Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1907. — Cz. 1. — t. 10. — S. 101—102. (пол.)
• Spieralski Z. Kiszka Stanisław Piotriwicz h. Dąmbrowa (zm. 1513 lub 1514) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. — Tom XII/4, zeszyt …. — S. 515—517. (пол.)

Посилання

• Stanisław «Strumiłło Kiszczyc Kiszka» Kiszka z Ciechanowca h. Dąbrowa (ID: 10.169.20). (пол.)