Станіслав Дидек

Станіслав Дидек
Народження24 жовтня 1864(1864-10-24)
Смерть18 червня 1925(1925-06-18) (60 років)
Країна
(підданство)		 Польська Республіка
Діяльністьархітектор
Праця в містахСтаниславів, Коломия, Новий Сонч, Стрий, Львів, Хирів, Тернопіль, Добромиль, Лаврів
CMNS: Станіслав Дидек у Вікісховищі

Станіслав Дидек (пол. Stanisław Dydek; 24 жовтня 1864, Стара Весь — 18 червня 1925, Краків) — польський архітектор, єзуїт.

Життєпис

Народився 24 жовтня 1864 року в Старій Весі (нині Березівський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща). Вступив до єзуїтського ордену 26 червня 1884 року, а 15 серпня 1895 року склав вічні обітниці[1].

Працював для ордену у 1890—1904 роках, переважно наглядаючи за будівництвом. Головний архітектор єзуїтської провінції. Знання з фаху здобував під керівництвом Едгара Ковача, а згодом поглиблював у Львівській політехніці. Від 1921 року виконував функції будівничого єзуїтської провінції.[2] Працював також як столяр і різьбяр. Помер 18 червня 1925 року у Кракові[1]

Роботи
  • Реставрація церкви василіянського монастиря в Шептицькому (1888)[3].
  • Неороманський вівтар за власним проектом для костелу св. Станіслава Костки в Станиславові (після 1896).
  • Вівтар за власним проектом для костелу у Коломиї (бл. 1897).
  • Керівництво спорудженням дерев'яної каплиці Матері Божої Неустанної Помочі і санаторію для єзуїтів на Губалувці в Закопаному (1899).
  • Неоготичний вівтар за ескізами Яна Хоронжого для костелу Святого Духа в Новому Сончі (1890—1891).
  • Перебудова дерев'яного житлового будинку на каплицю св. Франциска Ксаверія у Стрию для ордену Єзуїтів (1904, спільно з інженером Бауером і за проєктом Кароля Ріхтмана-Рудневського)[2].
  • Нагляд за будівництвом костелу Найсвятішого Серця Ісусового оо єзуїтів у Кракові за проєктом Франциска Мончинського (1910—1921)[4].
  • Первинна концепція будови костелу святого Йосифа при реколекційному домі єзуїтів у Львові на вулиці Залізняка (1913). Остаточно опрацьована Франциском Мончинським. Дидек провадив також нагляд за будівництвом[5].
  • Керівництво спорудженням і реконструкціями споруд єзуїтського ордену у Хирові і Тернополі та василіянських монастирів у Добромилі і Лаврові.

Примітки

  1. ↑ а б 702 - c Dydek Stan. // Necrologia patrum ac fratrum in Societate Iesu defunctorum. — P. 301. (лат.)
  2. ↑ а б Betlej A. Kościół p. w. św. Józefa i bł. Andrzeja Boboli oraz dom rekolekcyjny ks. jezuitów // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 213—214. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9. (пол.)
  3. ↑ Слободян В. М. Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів, 1998. — С. 24. — ISBN 966-02-0362-4.
  4. ↑ Mączyński F. Kościół oo Jezuitów // Architekt. — 1922. — № 1. — S. 9. (пол.)
  5. ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 452. — ISBN 978-966-7022-77-8.

Джерела

  • Dydek Stanisław // Słownik artystów polskich i obcych w Polsce działających. — Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1975. — T. 2. — S. 136. (пол.)
  • Dydek Stanisław // Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564—1995, Oprac. Ludwik Grzebień i inni. — Kraków, 2004. — S. 138. (пол.)


Доричний ордер Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.