Сплюшка кенійська

? Сплюшка кенійська
Пара кенійських сплюшок
Охоронний статус
Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Совоподібні (Strigiformes) Родина: Совові (Strigidae) Рід: Сплюшка (Otus) Вид: Сплюшка кенійська
Біноміальна назва
Otus ireneae Ripley, 1966
Посилання
Вікісховище: Otus ireneae Віківиди: Otus ireneae EOL: 1178223 ITIS: 202273 МСОП: 22688565 NCBI: 543865

Сплюшка кенійська[2] (Otus ireneae) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[3]. Мешкає в Кенії і Танзанії.

Опис

Кенійська сплюшка

Довжина птаха становить 15-18 см, вага 45-55 г. Забарвлення існує в сірувато-коричневій, бурій і рудувато-коричневій морфах. Представники рудуватої морфи мають рівномірне забарвлення, за винятком білих плям на плечах, у представників сірої і бурої морф нижня частина тіла сірувато-коричнева, поцяткована білими плямами з чорними краями і чорними смужками. Пір'яні "вуха" на голові слабо виражені, плямисті. Очі жовті, дзьоб світло-зеленувато-жовтий. Голос — м'яке угукання «ту-ту-ту», яке повторюється до 10 і більше разів протягом хвилини, і яке нагадує крик барбіона[4].

Поширення і екологія

Кенійські сплюшки були вперше відкриті у 1966 році в Національному парку Арабуко-Сококе на узбережжі Кенії. Пізніше були відкриті також дві ізольовані популяції в заповіднику Дакатча в Кенії та в заповідниках Манго і Квамгумі, розташованих в Танзанії, на схід від гір Усамбара[5]. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, в яких переважають Cynometra і Manilkara, також в лісах Afzelia і Brachylaena. Зустрічаються на висоті до 400 м над рівнем моря. Ведуть нічний спосіб життя, живляться жуками та іншими комахами[6].

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція кенійських сплюшок становить від 3500 до 15000 птахів[7]. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Otus ireneae: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 жовтня 2022
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 жовтня 2022.
4. Virani, Munir Z.; Njoroge, Peter; Gordon, Ian (8 липня 2010). Disconcerting trends in populations of the endangered Sokoke Scops OwlOtus ireneae in the Arabuko-Sokoke Forest, Kenya. Ostrich (англ.). 81 (2): 155—158. doi:10.2989/00306525.2010.488429. ISSN 0030-6525. S2CID 54207275.
5. Monadjem, Ara; Virani, Munir Z.; Jackson, Colin; Reside, April (June 2013). Rapid decline and shift in the future distribution predicted for the endangered Sokoke Scops Owl Otus ireneae due to climate change. Bird Conservation International (англ.). 23 (2): 247—258. doi:10.1017/S0959270912000330. ISSN 0959-2709.
6. Virani, Munir (January 2000). Home range and movement patterns of Sokoke Scops Owl Otus ireneae. Ostrich. 71 (1–2): 139—142. doi:10.1080/00306525.2000.9639892. ISSN 0030-6525. S2CID 85429560.
7. Evans, Tom (1997). Preliminary estimates of the population density of the Sokoke scops owl Otus ireneae Ripley in the East Usambara lowlands, Tanzania. African Journal of Ecology (англ.). 35 (4): 303—311. doi:10.1111/j.1365-2028.1997.093-89093.x. ISSN 1365-2028.

Джерела

• Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2