Список похованих на Першому Християнському цвинтарі
Перший Християнський цвинтар є одним з найвідоміших некрополів Одеси. Воно було утворено в 1790-ті році. За радянських часів його було зруйновано. Деякі могили Другого християнського цвинтаря було перенесено на інші кладовища. У даній статті представлений список значимих людей, похованих на Першому християнському цвинтарі.
Історія
Перший Християнський цвинтар — комплекс кладовищ, існували з кінця XVII століття. Він включав в себе християнське, єврейське, мусульманське і караїмська кладовища. Поховання проводилися аж до знищення цвинтаря у 1930-х роках. За даякими даними, за цей період на цвинтарі було поховано близько 200 тисяч осіб. За роки існування кладовищі розширювалося — до початку ХХ століття воно займало 34 гектарів. У 1920-х роках кладовище стало приходити в запустіння через відсутність догляду, грабежів і цілеспрямованої руйнації. За рішенням більшовиків, надгробки кладовища стали розбирати, щоб звільнити місце для інших потреб. Доступні поховання грабували. У 1937 році на місці кладовища відкрили «Парк культури і відпочинку імені Ілліча» з танцмайданчиком, тиром, кімнатою сміху, атракціонами і зоопарком. За спогадами очевидців, в один із днів на початку 1930-х років, всі входи на кладовищі перекрили співробітники НКВС. Особливі працівники витягували труни з родових склепів і розкривали їх. Все награбоване реєстрували й укладали в мішки. Якщо труна була залізною, то вона вивозився на металобрухт, а останки з нього висипали на землю. Тільки в Україні заговорили про необхідність створення меморіалу на цій території. Однак, досі жодних значних робіт з цього приводу проведено не було.[1]
↑Могила, прикрашена білою мармуровою колоною, була розташована навпроти головних воріт кладовища з епітафією з твору «Напрасный дар»: «Сила душі вбила життя… Вона перетворювала в пісні сльози і зітхання свої…» (рос.«Сила души убила жизнь… Она превращала в песни слёзы и вздохи свои…»). Пізніше був споруджений родовий склеп, де поховані її родичі — Віра Желіховська та Ростислав Фадєєв.
↑З дозволу командувача військами генерала-ад'ютанта Анненкова в жовтні того ж року вдовою капітана Еллою Джіффард на могилі чоловіка була встановлена мармурова плита з текстом: «Тут лежать залишки Генріха Уельза Джіффарда, капітана королівського англійського флоту, який народився 24 червня 1811 року і помер 1 червня 1854 року, смерть його настала від рани, отриманої вранці 12 травня того ж року. Могила ця відвідана його вдовою» (рос.Здесь лежат останки Генриха Уэльза Джиффарда, капитана королевского английского флота, родившегося 24 июня 1811 года и умершего 1 июня 1854 года, смерть его последовала от раны, полученной утром 12 мая того же года. Могила эта была посещена его вдовой).
↑Спершу був похований в Ізмаїлі, пізніше його прах був привезений в Одесу. У деяких джерелах помилково, вказано, що син Рібоп'єра перепоховав прах батька в Олександро-Невській лавріСанкт-Петребурга.