У фауні України відомо 7 видів богомолів[1]. Богомоли поширені в основному в субтропічних та тропічних країнах з теплим кліматом. Лише окремі види зустрічаються у помірному кліматі. Утім потепління клімату Європи призводить до розширення ареалу багатьох видів живих організмів, зокрема і богомолів. Більшість видів богомолів України поширені на півдні країни, найбагатшою є фауна Криму. Найбільш поширений на північ вид — богомол звичайний, ареал якого на початку XXI сторіччя займає майже всю територію країни. Активно розширює свій ареал на північ і деревний богомол закавказький, який активно поширюється з Криму в більш північні області у 2000-ні — 2010-ті роки.
Міжнародний союз охорони природи з більш як 2500 видів богомолів у 2014 році визнавав загрозливим стан лише виду Ameles fasciipennis з центральної Італії[2], а також до Червоного списку МСОП був внесений піренейський ендемікApteromantis aptera в найменш загрозливому статусі (LC)[3]. Проте вже з 2016 року в переліку МСОП перебувають 13 видів богомолів, зокрема богомол звичайний — в найменш загрозливому статусі[4]. Більшість видів богомолів України знаходяться на північно-західній чи північно-східній межі ареалу, зустрічаються нечасто, тому 4 з 7 видів занесені до Червоної книги України.
↑Більшість сучасних дослідників вважають цього богомола підвидом або навіть окремою популяцією балканського виду Ameles heldreichi, див. наприклад, працю Stolyarov, M. V. (2009). A preying mantis species (Mantidae) new for the fauna of Russia. Entomological Review. 89 (2): 189—190. doi:10.1134/S0013873809020092. ISSN0013-8738.(рос.)
↑Stolyarov, M. V. (2009). A preying mantis species (Mantidae) new for the fauna of Russia. Entomological Review. 89 (2): 189—190. doi:10.1134/S0013873809020092. ISSN0013-8738.(рос.)
↑Т.І. Пушкар, В.М. Єрмоленко (2009), Емпуза піщана Empusa pennicornis Pallas, 1773, у І.А. Акімов (ред.), Червона книга України. Тваринний світ, К.: Глобалконсалтинг, с. 74, архів оригіналу за 29 травня 2020, процитовано 23 вересня 2018{{citation}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
↑Т.І. Пушкар, В.М. Єрмоленко (2009), Емпуза смугаста Empusa fasciata Brullé, 1832, у І.А. Акімов (ред.), Червона книга України. Тваринний світ, К.: Глобалконсалтинг, с. 73, архів оригіналу за 26 вересня 2018, процитовано 23 вересня 2018{{citation}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
Плавильщиков, Н.Н. (1994). Определитель насекомых: Краткий определитель наиболее распространённых насекомых европейской части России. М.: Топикал. с. 544.(рос.)
І.А. Акімов, ред. (2009). Червона книга України. Тваринний світ. К.: Глобалконсалтинг. с. 600.
Низшие, древнекрылые, насекомые с неполным превращением. Определитель насекомых европейской части СССР. Определители по фауне. Т. I. Л. 1964. с. 170—173.(рос.)
Bronskov, O. I., & Filchakova, N. V. (2022). Мantises (Mantodea) of the south-western part of Donetsk Region (Ukraine). Ukrainska entomofaunistyka, 13(1), 1–6. https://doi.org/10.5281/zenodo.7158724