Сохань Лідія Василівна
Лідія Василівна Сохань (1 грудня 1924, село Мальчіха, Новосибірська область, Російська РФСР — 3 лютого 2022) — радянський та український філософ і соціолог, член-кореспондент НАН України. Життєпис1940 року поступила на історично-філологічний факультет Іркутського державного університету. Під час німецько-радянської війни працювала у відділі соціального забезпечення населення Кіровського району Новосибірська[ru]. У 1946 році закінчила навчання на історичному факультеті в Новосибірському педагогічному інституті, у 1950 р. — аспірантуру Інституту філософії АН СРСР. Після захисту кандидатської дисертації короткий час працювала в Кольській філії Академії наук СРСР. У 1951—1954 роках працювала у видавництві «Знання» в Москві на посаді старшого редактора. Надалі переїхала до Харкова. У 1954—1959 роках була тут доцентом кафедри філософії Харківського педагогічного інституту, а в 1959—1961 роках завідувала кафедрою філософії Харківського медичного інституту[1]. 1961 року переїхала до Києва, де у 1961—1988 роках працювала в Інституті філософії АН УРСР. Завідувала відділом історичного матеріалізму. 1969 року захистила дисертацію доктора філософських наук та стала завідувачкою відділу соціальної психології цього інституту. З 1988 по 1994 рік була головним науковим співробітником Інституту соціології НАН України. У 1994 році стала займати посаду радника при дирекції того ж наукового закладу. У 1990 році була обрана член-кореспондентом НАН України. Померла 3 лютого 2022 року у віці 97 років[2]. Була одружена з істориком Павлом Соханем, з яким мала двох синів: фізика-теоретика Володимира (1955) та публіциста Ігоря[3] (1957)[4]. Наукова діяльністьБула науковою консультанткою педагогічних і психологічних експериментів у Хортицькому національному навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі[1]. Нагороди
Наукові праці
Примітки
Література
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia