Софія Бранденбурзька (1568—1622)

Софія Бранденбурзька
нім. Sophie von Brandenburg
Софія Бранденбурзька
Софія Бранденбурзька
Портрет Софії роботи невідомого майстра
13-а курфюрстіна-консорт Саксонії
Початок правління:11 лютого 1586
Кінець правління:25 вересня 1591
Попередник:Агнеса Ядвіґа Ангальтська
Наступник:Ядвіґа Данська
Дата народження:6 червня 1568(1568-06-06)
Місце народження:Флекен Зехлін
Країна:Священна Римська імперія
Дата смерті:7 грудня 1622(1622-12-07) (54 роки)
Місце смерті:Кольдіц, курфюрство Саксонія, Священна Римська імперія
ПохованняFreiberg Cathedrald
Чоловік:Крістіан I
Діти:Крістіан, Йоганн Георг, Анна Сабіна, Софія, Єлизавета, Август, Доротея
Династія:Гогенцоллерни, Альбертинська лінія Веттінів
Батько:Йоганн Ґеорґ Бранденбурзький
Мати:Сабіна Бранденбург-Ансбахська

Софія Бранденбурзька (нім. Sophie von Brandenburg, 6 червня 1568 — 7 грудня 1622) — бранденбурзька принцеса з династії Гогенцоллернів, донька курфюрста Бранденбурґу Йоганна Георга та принцеси Бранденбург-Ансбахської Сабіни, дружина курфюрста Саксонії Крістіана I. Регентка Саксонського курфюрства у 1591—1601 роках (разом із Фрідріхом Вільгельмом Саксен-Веймарським).

Біографія

Ранні роки

Народилась 6 червня 1568 року у Флекен Цехліні на бранденбурзьких землях. Була найменшою, одинадцятою, дитиною та восьмою донькою в родині кронпринца Бранденбурґу Йоганна Ґеорґа та його другою дружини Сабіни Бранденбурґ-Ансбаської. Мала старших сестер Ердмуту й Анну Марію, а також єдинокровного брата Йоахіма Фрідріха від першого шлюбу батька. Інші діти померли в ранньому віці до її народження.

Мешкало сімейство у замку Цехлін поблизу Віттштока, де матір займалася вихованням дітей. У 1571 році батько став правлячим курфюрстом Бранденбурґу.

У віці 7 років Софія втратила матір. Йоганн Ґеорґ невдовзі узяв третій шлюб із юною Єлизаветою Ангальт-Цербстською, яка була не набагато старшою від Софії. Від цього союзу принцеса мала одинадцятеро єдинокровних братів і сестер, однак застала лише народження двох старших: Крістіана та Магдалени.

Шлюб та діти

Подвійний портрет Софії та Крістіана

У 13-річному віці Софія була видана заміж за 21-річного саксонського принца Крістіана. Весілля відбулося 25 квітня 1582 у Дрездені, де пара і оселилася. У них народилося семеро дітей.

У лютому 1586 році Крістіан став правлячим курфюрстом Саксонії, а Софія — курфюрстиною-консортом. Саксонський двір за тих часів був найпишнішим в імперії.[1] Сучасники змальовували правителя як талановиту, але зовсім не освічену людину. До державних справ він був не схильний, віддаючи перевагу полюванню та пияцтву.[2] У 1591 році Крістіан заклав для дружини сад насолод у Дрездені, який згодом отримав назву Сад герцогині (нім. Der Herzogin Garten). Помер після п'яти років правління, залишивши Софію регенткою при їхньому малолітньому синові, разом із герцогом Саксен-Веймару Фрідріх Вільгельмом I, який до 1601 року навіть мав титул «Адміністратор Саксонського курфюрства».

Удівство

Софієнкірхе у 1852 році

Софія мала славу ортодоксальної лютеранки й боролася з криптокальвінізмом у Саксонії. Після смерті чоловіка звеліла ув'язнити у фортеці Кеніґштайн канцлера-кальвініста Ніколауса Креля, супротивника лютеранської ортодоксії. Згодом він був страчений на Новій площі Дрездена за особистої присутності курфюрстіни.[3] За аналогією з біблейською Юдіф'ю ортодоксальні лютерани іменували Софію «Саксонська Юдіф».

У 1599—1610 роках відновила для служб стару францисканську церква у Дрездені, яка надалі стала йменуватися церквою Святої Софії.[4]

Удовиною резиденцією курфюрстини до 1602 року був замок Рохліц, який за життя її чоловіка використовувався як мисливська резиденція. Будівля вирізнялась комфортом, туди був проведений новий водогін.[5] Згодом, до 1611 року, мешкала у замку Кольдіц, де продовжувала вести будівничі роботи, початі Крістіаном. На додачу до зоопарку та терасних садів, був створений терасований виноградник зі складними сходами та гротами. В останні роки життя мешкала в Будинку жінки-матері у Дрездені.

Із 1616 року карбувала власний софійський дукат.[6]

Померла у замку Кольдіц 7 грудня 1622 року. Була похована поруч із чоловіком у північній каплиці Фрайберзького собору.[7]

Родина

В шлюбі мала семеро дітей:

  • Крістіан (1583—1611) — курфюрст Саксонії у 1591—1611 роках, був одруженим із данською принцесою Ядвіґою, дітей не мав;
  • Йоганн Георг (1585—1656) — курфюрст Саксонії у 1611—1656 роках, був двічі одруженим, мав дев'ятеро дітей від другого шлюбу;
  • Анна Сабіна (25 січня—24 березня 1586) — прожила 2 місяці;
  • Софія (1587—1635) — дружина герцога Померанії Франца I, дітей не мала;
  • Єлизавета (1588—1589) — прожила 7 місяців;
  • Август (1589—1615) — адміністратор єпархії Наумбург-Цайц, був одружений з принцесою Єлизаветою Брауншвейг-Вольфенбюттельською, дітей не мав;
  • Доротея (1591—1617) — настоятелька Кведлінбурзького монастиря у 1610—1617 роках.

Генеалогія

Йоакім I Нестор
 
Єлизавета Данська
 
Георг Саксонський
 
Барбара Ягеллонка
 
Фрідріх I
 
Софія Ягеллонка
 
Карл I
 
Анна Саганська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоакім II Гектор
 
 
 
 
 
Магдалена Саксонська
 
 
 
 
 
Георг Бранденбург-Ансбаський
 
 
 
 
 
Ядвіґа Мюнстерберзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн Георг Бранденбурзький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сабіна Бранденбург-Ансбаська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. ↑ Heinrich Theodor Flathe: Christian I. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 4, Duncker & Humblot, Leipzig. 1876, стор. 172.[1] (нім.)
  2. ↑ Christa Schille: Christian I.. In: Neue Deutsche Biographie. Band 3, Duncker & Humblot, Berlin 1957, ISBN 3-428-00184-2, стор. 230 [2] (нім.)
  3. ↑ Heinrich Theodor Flathe: Sophie (Kurfürstin von Sachsen). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 34, Duncker & Humblot, Leipzig, 1892, стор. 689. [3] (нім.)
  4. ↑ Збереглася до 1945 року, була зруйнована американськими бомбардуваннями.
  5. ↑ Хронологія замку Рохліц [4] (нім.)
  6. ↑ Дукат Софії [5] (нім.)
  7. ↑ Фрайберзький собор [6] (англ.)

Література

  • Maike Günther: Schloß Rochlitz als Residenz und Witwensitz. Das Projekt einer Dauerausstellung. In: Schattkowsky, Martina (Hrsg.): Witwenschaft in der Frühen Neuzeit. Fürstliche und adlige Witwen zwischen Fremd- und Selbstbestimmung. Leipzig 2003.
  • Ute Essegern: Fürstinnen am kursächsischen Hof, Leipzig 2007.
  • Hans-Joachim Böttcher: Wenig und bös war die Zeit meines Lebens — Anna von Sachsen (1567—1613), Dresdner Buchverlag, Dresden 2016, ISBN 978-3-941757-70-7.

Посилання