Сосницька сотня — сотня Війська Запорозького з центром у містечку Сосниця.
У 1648—1649 існувало дві Сосницькі сотні, які входили до Сосницького полку. У 1649—1654 в складі Чернігівського полку була одна Сосницька сотня. У 1654—1663 належала до Ніжинського полку. На її основі 1663 відновлено Сосницький полк (1663—1668). У 1668—1782 входила до Чернігівського полку. В 1751—1768 існувала ще одна Сосницька сотня в Чернігівському полку.
Після ліквідації полково-сотенного адміністративного устрою України сотня ввійшла до складу Чернігівського намісництва.
Історія
Сформувалася у складі окремого Сосницького полку влітку 1648 року. За Зборівською угодою 16 жовтня 1649 р. Сосницький полк, який включав села Лави, Рудню, Устя, Якличі, Змітнів, Конятин, Козленичі, Шабалинів, а очолював його Леонтій Ракушка (1648—1649 pp.), був ліквідований. Полкова територія і козаки (100 осіб), уже як сотня на чолі з сотником Михайлом Жураковським, увійшли до складу Чернігівського полку.
У 1654 р. Сосницьку сотню включено до Ніжинського полку (містечко Сосниця та села Лави, Кириївка, Змітнів, Усть-Убедське). У 1663 р. гетьман І. Брюховецький відновив окремий Сосницький полк, який очолювали полковники Яків Скидан (1663—1664) та Федір Холод (1664—1668). Петро Дорошенко, під час свого походу на Лівобережжя, у 1668 р. ліквідував Сосницький полк, а територію і козаків як окрему сотню включив до складу Чернігівського полку. У ньому Сосницька сотня перебувала далі аж до своєї ліквідації у 1782 р. На короткий час, від 1751 р. до 1768 p., сотня поділялася на два військові підрозділи. Територія скасованої адмінодиниці увійшла до Чернігівського намісництва.
Сотники
Сотники:
- Михайло Жураховський (Жураковський) (1649)
- Іван Красовський (1651)
- Сава Філонович (Савелій Філонов) (1654)
- Дем'ян Галенко (1656)
- Василь Омельяненко (1657—1662)
- Семен Павленко (1662)
- Федір Холод (1668)
- Андрій Тищенко (1669)
- Микита Никифорович Литовченко (1670—1672)
- Федір Беличенко (1672)
- Степан Тимофійович Зорченко (1672—1676)
- Андрій Дорофійович Дорошенко (1677)
- Павло Крачевський (1677—1685)
- Андрій Дорофійович Дорошенко (1689—1691, вдруге)
- Іван Андрійович Дорошенко (1691—1694)
- Семен Васильович Омельяненко (1696)
- Іван Андрійович Дорошенко (1699—1704, вдруге)
- Башкирець Остап Стефанович (1701, н.)
- Пилип Шафонський (1704)
- Василь Андрійович Дорошенко (1707)
- Павло Омелянович Сангурський (1707—1709)
- Семен Васильович Омельяненко (1710)
- Павло Омелянович Сангурський (1711, вдруге)
- Башкирець Остап Стефанович (1712, н.)
- Василь Іванович Оболонський (Каневський-Оболонський) (1714—1718)
- Опанас Петрович Запорожченко (1717, 1722, 1724, н.)
- Василь Андрійович Дорошенко (1718) /вдруге/
- Василь Іванович Оболонський (Каневський-Оболонський) (1719, вдруге)
- Павло Омелянович Сангурський (1719—1721, втретє)
- Василь Андрійович Дорошенко (1723, втретє)
- Павло Омелянович Сангурський (1723—1734, вчетверте)
- Кирило Гаврилович (1723, н.)
- Опанас Петрункевич (1724, н.)
- Василь Волковський (1734—1735)
- Павло Іванович Ломиковський (1735—1737)
- Леонтій Омельяненко (1737, н.)
- Павло Полетановський (1738—1750 чи 1744—1747)
- Григорій Поручко (1738, н.)
- Іван Можчуров (1739, н.)
- Левко Івасенко (1741, н.)
- Іван Ярошевич (1747—1749, н.)
- Йосип Гаврилович (4.1751, н.)
- Филимон Йосипович Шафонський-Шатило (1751—1754, 1760/1765 чи 1760—1762, 1765—1768), як сотник 2-ї Сосницької сотні
- Іван Лисянський (?Лук'яновський) (1754—1760)
- Василь Васильович Дорошенко (1763, н., 1764, н.)
- Григорій Петровський (1764, н.)
- Павло Тихонович (1765, н.)
- Йосип Шишка (1765—1768)
- Роман Журба (1768)
- Петро Іванович Лисянський (?Сенецький) (1771—1779)
Сотники 2-ї сотні:
- Филимон Йосипович Шафонський-Шатило (1751—1768, з перервами)
- Омелян Степанович Станіславський (1768—1771)
Джерела
- Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Д.: ПП «Ліра ЛТД», 2007. — сс. 72, 73, 92, 101, 205.
- «Чернігівський полк як адміністративно-територіальна одиниця»
