Сороченська сільська рада

Сороченська сільська рада
Основні дані
Країна СРСР СРСР УРСР
Область Коростенська округа
Волинська округа
Київська область
Житомирська область
Район Барашівський район
Пулинський район
Адм. центр с. Сорочень
Утворена 1923 року
Ліквідована 11 серпня 1954 року
Склад
Кількість членів
Голова ради
Територія та населення
Населення 720 (1931)
Населені пункти 1 (1946)
Контактні дані
Адреса с. Сорочень, Барашівський р-н, Житомирська обл., Українська РСР
Мапа

Сороченська сільська рада (Сорочинська сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Барашівському і Пулинському районах Коростенської і Волинської округ, Київської та Житомирської областей Української РСР з адміністративним центром у селі Сорочень.

Населені пункти

Сільській раді на час ліквідації були підпорядковані населені пункти:

Населення

Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 156 осіб, кількість дворів — 133[1].

Кількість населення сільської ради, станом на 1924 рік, становила 802 особи[2].

Кількість населення ради, станом на 1931 рік, становила 720 осіб[3].

Історія та адміністративний устрій

Створена 1923 року в складі колоній Бобрицька Мар'янівка, Людвиківка, Сорочанка, Сорочин (Сорочень) та Ушично Барашівської волості Коростенського повіту Волинської губернії. 7 березня 1923 року увійшла до складу новоствореного Барашівського району Коростенської округи. 3 червня 1930 року включена до складу новоутвореного Пулинського німецького національного району. 17 жовтня 1935 року сільську раду передано до складу Барашівського району Київської області. Станом на 1 жовтня 1941 року колонії Бобрицька Мар'янівка, Людвиківка, Сорочанка та Ушично не перебували на обліку населених пунктів[4].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Барашівського району Житомирської області, на обліку в раді перебувало с. Сорочень[5].

Ліквідована 11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», територію ради та с. Сорочень приєднано до складу Ново-Олександрівської сільської ради Барашівського району Житомирської області[4].

Примітки

  1. Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 130. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 8 вересня 2023.
  2. Національні меншості на Україні (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 14. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 8 вересня 2023.
  3. Упоряд. М. І. Панчук, О. П. Ковальчук, Б. В. Чирко. Національні меншини в Україні, 1920—1930 роки: Історико-картографічний атлас. Інститут історії України НАН України. Київ: Інститут національних відносин і політології НАН України, 1995. с. 74. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 8 вересня 2023.
  4. а б Упоряд. Р. Ю. Кондратюк, Д. Я. Самолюк, Б. Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 177, 205, 347, 451, 479, 549. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 вересня 2023.
  5. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 164. Процитовано 8 вересня 2023.