Сонце низенько

«Сонце низенько, вечір близенько»
Пісня Іван Козловський, Петро Білинник, Анатолій Солов'яненко, Ніна Матвієнко, Тріо Маренич, Кубанський козачий хор, Волинський народний хор
Випущено1819 (перше офіційне виконання - 1889)
Жанрродинно-побутові пісні
Моваукраїнська
Автор слівНародна пісня, Іван Котляревський
КомпозиторМикола Лисенко
Q:  Цей твір у Вікіцитатах
S:  Цей твір у  Вікіджерелах

«Сонце низенько, вечір близенько» — українська народна пісня родинно-побутового циклу. Широкому загалові найбільш відома як "Арія Петра" з опери «Наталка Полтавка» (обробка слів Івана Котляревського, музики — Миколи Лисенка) вперше поставленій у 1819 році. Існує декілька варіантів автентичного народного тексту. Як підкреслює Історичне Радіо, версія Миколи Лисенка нині вважається канонічною, тому що "найбільш вдало сполучає народний мелос із прийомами і традиціями академічної музики".

Аналіз пісні

Пісня “Сонце низенько” побудована у формі діалогу двох закоханих. Оспівує кохання парубка та дівчини, які чекають вечора, щоб зустрітися. Головне у стосунках молодих людей — вірність та чесність, ніжність, Хлопець називає дівчину «мої серденько», дівчина — «мій голубочку». їхні почуття глибокі, такі, що закохані не уявляють собі життя одне без одного. У пісні є характерні вигуки, пестливо-зменшувальні слова та інші засоби виразності[1].

Сонце низенько. Арія Петра з опери «Наталка Полтавка» Виконує Іван Максимович. Акомпунує Ірина Зінець.

Історія пісні

Наталка Полтавка була написана Іваном Котляревським 1819 року і поставлена у Полтавському театрі. Опублікована була тільки у 1838 році у Харкові Ізмаїлом Срезневським. П'єса виконувалась з народною українською музикою опрацьованою різними композиторами, серед яких Адам Барцицький, Алоїз Єдлічка, Опанас Маркович, Микола Васильєв, Володимир Йориш та інші[2]. Однойменна опера Миколи Лисенка, написана за мотивами п'єси і вперше поставлена 1889 року, стала класикою українського оперного мистецтва.

Пісня Петра «Сонце низенько» дуже подібна до народних варіантів пісень, надрукованих в збірниках М. Максимовича та П. Чубинського, але порівняння цих пісень з піснею Котляревського показує, що пісня в «Наталці Полтавці» є оригінальним твором автора. «Котляревський взяв від народної пісні навіть не мотив, не тему і не форму, а тільки заспів, певний фольклорний прийом поетичного паралелізму, і написав оригінальну пісню, що є, власне, монологом Петра»[3]. Заради посилення мелодраматичної характерності Котляревський переробляє фінал пісні:

Ой, як я прийду,
Тебе не застану,
Згорну я рученьки
Згорну я білії
Та й нежив стану...

Цікаві факти

Пісня «Сонце низенько, вечір близенько» включена до обов’язкової програми предмету українська література 9 класу[1].

Примітки

  1. ↑ а б Джи), J. G. (Джей (6 вересня 2019). «Сонце низенько, вечір близенько» Аналіз (Паспорт твору). Dovidka.biz.ua (укр.). Процитовано 20 листопада 2024.
  2. ↑ Сорокер, Яків (2012). Українська пісенність у музиці класиків : спроба дослідження. Вінниця: Нова книга.
  3. ↑ Кирилюк, Євген (1981). Іван Котляревський. Життя і творчість. К.: Дніпро. с. 287.

Виконання