Сонцецвіт

Сонцецвіт
сонянка звичайна (H. nummularium) типовий
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Мальвоцвіті (Malvales)
Родина:	Чистові (Cistaceae)
Рід:	Сонянка (Helianthemum) Miller
Види
див. текст
Вікісховище: Helianthemum

Сонянка[1][2], сонцецвіт[2] (Helianthemum) — рід напівкущів або зіллястих рослин з родини чистових.

Біоморфологічна характеристика

Це зазвичай кущі чи напівкущі, рідше трави однорічні чи багаторічні. Листки супротивні або верхні чергові, з прилистками чи без. Квітки поодинокі або в різноманітних суцвіттях від мало- до багатоквіткових. Чашолистків 5; зовнішніх 2, ≈ 1/2 розміру внутрішніх; внутрішніх 3 нерівні, 3–6-жилкові. Пелюсток 5, жовті, оранжево-жовті чи рожеві. Коробочка 3-кутна, 3-стулкова. Насіння багато[3].

Сонянка утворює симбіози з мікоризними грибами. Разом рослини та гриби можуть сприятливо впливати на посушливі місцеві ландшафти, запобігаючи ерозії ґрунтів та опустелювання[4].

В Україні

В Україні — ≈ 6 видів.

Найпоширеніша сонянка звичайна (Helianthemum nummularium (L.) Mill. = Cistus nummularium L. = Helianthemum chamaecistus, Mill. p. p.), росте на крейдяних та вапнякових відслоненнях, на узліссях, схилах гір та степових схилах. Переважно в північній частині України, рідше на Правобережжі, у передгір'ї Кримських гір і на Південному березі Криму. Також ростуть: сонянка крейдяна (Helianthemum cretaceum), сонянка шведська (Helianthemum oelandicum), сонцецвіт сивий (Helianthemum canum), сонянка багнолиста (Helianthemum ledifolium), сонянка верболиста (Helianthemum salicifolium).

Поширення

У світі приблизно 116 видів, які поширені у Європі, північній частині Африки, південно-західній і центральній частинах Азії, у Мексиці й Центральній Америці[5].

Використання

Кілька видів, а також численні гібриди та сорти широко вирощуються як декоративні рослини, популярні в рокаріях[6].

Примітки

1. Helianthemum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
3. Helianthemum. Flora of China. efloras.org. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 21.01.2022. (англ.)
4. Díez, J., et al. (2002). Molecular phylogeny of the mycorrhizal desert truffles (Terfezia and Tirmania), host specificity and edaphic tolerance. [Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.] Mycologia 94(2), 247-59. (англ.)
5. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 08.05.2020.
6. RHS A-Z Encyclopedia of Garden Plants. United Kingdom: Dorling Kindersley. 2008. с. 1136. ISBN 978-1405332965.

Посилання

• Сонцецвіт сивий [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Червона книга України

Література

• Г. К. Смик «Корисні та рідкісні рослини України» словник-довідник народних назв Київ «УРЕ» імені М. П. Бажана 1991
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Портал «Ботаніка»   Портал «Біологія»