Народився 1988 року в селі Старий Солотвин (Бердичівський район, Житомирська область).
В часі війни мобілізований 19 березня 2014-го. З 3 квітня того ж року — водій автомобільного відділення 1-го протитанкового артилерійського взводу 1-ї протитанкової артилерійської батареї, 2-й дивізіон 26-ї бригади. Від 9 липня 2014 року перебував в зоні боїв.
14 серпня 2014-го загинув поблизу Амвросіївки під час одночасних обстрілів терористів та з території Росії і відбиття танкової атаки. Тоді ж загинув молодший сержант Дубик Петро Борисович.
Вдома залишилися батьки та молодший брат.
Похований в Старому Солотвині 20 серпня 2014 року.
орденом За мужність III ступеня (22.1.2015, посмертно).
на його честь у Старому Солотвині названо центральну вулицю; на стіні школи, у якій навчався, встановлено пам'ятну дошку; в центрі села також відкрито меморіальну дошку.[1]
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 7, місце 29.
Вшановується 14 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2].