|
Сойко Іван Васильович
Іван Васильович Сойко (18 жовтня 1947, с. Шкроботівка Шумський район Тернопільська область — 7 лютого 2021, Київ[1]) — видатний український перекладознавець, педагог, усний і письмовий перекладач, викладач Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка (доцент кафедри германської філології, кандидат філологічних наук). Біографія1970 року закінчив факультет іноземних мов (перекладацьке відділення) Київського державного університету імені Тараса Шевченка. 1976—197 роках — навчання в аспірантурі при Лейпцизькому університеті. Кандидатська дисертація «Satzmodelle mit nichtrealisierter syntaktischer Valenz in der deutschen und ukrainischen gesprochenen Sprache» (Моделі речень з нереалізованою синтаксичною валентністю в німецькому та українському розмовному мовленні) (1979, науковий керівник — професор Ґ. Гельбіґ). Від 1973 року — в Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка: викладач кафедри німецької мови неспеціальних факультетів (1973—1976), викладач (1976—1985), доцент кафедри німецької філології (1985—2002), завідувач (жовтень 2002 — червень 2010), доцент кафедри германської філології (від 2010). Помер 7 лютого 2021 року від ускладнень, спричинених коронавірусною хворобою. Наукова діяльністьНапрямки наукової діяльності: теорія валентності, контрастивна лінгвістика, перекладознавство, фахові мови, правнича лінгвістика, проблеми перекладу юридичних текстів, термінографія. Автор 56 друкованих праць (двох колективних монографій, наукових статей, юридичного словника, перекладів тощо). Науково-педагогічний стаж — 40 років. Брав участь у програмі «Трансформ» Федерального уряду Німеччини з укладання Німецько-українського словника з адміністративного права, а також у підготовці й реалізації (на першому етапі) німецько-українського проекту «Germanistische Institutspartnerschaft» спільно з Інститутом Гердера Лейпцизького університету. Підготував 8 кандидатів наук. Як перекладач забезпечував послідовний та синхронний переклад у рамках численних проектів Федерального уряду Німеччини, Ради Європи, Європейського Союзу та під час офіційних переговорів на урядовому рівні. Основні публікації
НагородиУ 2010 році нагороджений Федеральним президентом Німеччини високою державною відзнакою — Кавалерським Хрестом «Ордена за заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (Bundesverdienstkreuz). Творча діяльністьВетеран, тенор народної хорової капели «Дніпро». За його сприяння була організована співпраця капели з хором м. Констанц, Німеччина. ПриміткиПосилання |
||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
