Собор Предтечі та Хрестителя Господнього Івана

Собор Предтечі та Хрестителя Господнього Івана
Сербо-візантійська фреска з монастиря Грачаниця, Косово, бл. 1235
Інші назвиСинаксис Предтечі та Хрестителя Господня Івана
Ким святкуєтьсяхристиянами
Типхристиянське
Дата7 січня

Собор (Синаксис) Предтечі та Хрестителя Господня Івана (грец. Σύναξη του Προφήτου Προδρόμου και Βαπτιστού Ιωάννου) — східнохристиянське свято, що відзначається 7 січня[a]. Встановлено на честь Івана Хрестителя.

Свято відзначається безпосередньо після Богоявлення та Хрещення Господнього:

У Східній Православній Церкві встановлено звичай наступного дня великих Господніх і Богородичних свят згадувати тих святих, які найближчим чином послужили цій священній події в історії.[1]

Як зазначав український святитель Димитрій Ростовський, «цілком пристойно було вшанувати особливим святкуванням того, хто послужив таїнству Божественного хрещення, поклавши руку свою на главу Владики». Що стосується слова собор у назві свята, воно «означає, що народ збирається до церкви для здійснення богослужіння на честь і похвалу великого Предтечі і Хрестителя Івана, що прославляється нині».[2]

Гімнографія

Кондак Собору Івана Предтечі. глас 6-й

Церковнослов'янською: Плотска́го Твоего́ прише́ствия убоя́вся Иорда́н,/ стра́хом возвраща́шеся,/ проро́ческое же служе́ние исполня́я Иоа́нн,/ тре́петом спря́ташеся,/ А́нгельстии чи́ни ужаса́хуся,/ зря́ще Тя во струя́х пло́тию креща́ема,/ и вси́ су́щии во тьме озаря́хуся,// воспева́юще Тя, я́вльшагося и просвети́вшаго вся.

Переклад українською: Приходи Твого в тілі злякавшись, Йордан у трепеті назад звертався; духовне ж служіння виконуючи, Іван у страху ухилявся; Ангельські полки дивувалися, побачивши Тебе, в струменях тілом хрещеним, і всі, що перебували в пітьмі, осяялися, оспівуючи Тебе, що з'явився і просвітив все.

Обряди та звичаї

В цей день господар, вставши ранком, брав у руки той хліб-сіль, що лежав під образами ще від «багатої куті», ніс у стайню, ламав на шматки і роздавав худобі разом з сіном, як останні різдвяні дари, «щоб скотина плідна була».

Від Різдва до «Івана» жінки ховали свої починки — «щоб лихий ниток не плутав». А на «Івана» вони діставали свої кужелі, оглядали їх, але до роботи ще не бралися. Молодиці йшли в шинок, там вони сходилися «по родству» або «по кутках» і пили горілку, співали веселих пісень та примовляли: «Тільки й притики, що починки превеликі!» Мовляв, час уже братися й за роботу. Від Різдва до Івана Хрестителя в шинок ходити гріх, бо ще вода не посвячена, а на «Івана» вже можна.

У великі свята — Різдво, Новий Рік, Водохреща — жінкам не можна ходити по воду, бо це «гріх». Цю роботу виконували за них парубки; але на «посвятки» молодиці ставили їм могорич «за те, що воду носили справно».

Інші свята, присвячені Івану Хрестителю

На честь Івана Хрестителя встановлено також наступні свята:

Див. також

Примітки

  1. Собор Предтечи и Крестителя Господня Иоанна. [Архівовано 2014-02-23 у Wayback Machine.] Православный церковный календарь.(рос.)
  2. Жития святых по изложению свт. Димитрия Ростовского/Январь/7 — Викитека. ru.wikisource.org. Процитовано 20 липня 2023.(рос.)

Зауваження

  1. Деякими православними церквами святкується 7 (20) січня за юліанським календарем, зокрема Єрусалимською, Російською, Сербською, Грузинською, Польською і Македонською православними церквами.

Посилання

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia