|
Собко Сергій Станіславович
Сергі́й Станісла́вович Собко́ (нар. 11 липня 1984, Літин, Вінницька область) — бригадний генерал Збройних сил України. До січня 2024 [1]начальник штабу — заступник командувача Сил територіальної оборони ЗСУ (2022)[2]. Герой України (2015)[3]. У 2017—2019 — командир 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. БіографіяНародився 11 липня 1984 року в селищі міського типу Літин, Вінницької області. 2001 року закінчив із золотою медаллю Літинську середню загальноосвітню школу № 2[4]. 2005 року — Одеський військовий інститут Сухопутних військ (дипломом з відзнакою). Після закінчення інституту був скерований для проходження подальшої служби у 30-ту окрему механізовану бригаду 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України, яка дислокується у місті Новоград-Волинський (з 2022 — Звягель) Житомирської області, де пройшов шлях від командира взводу гранатометників до заступника командира бригади. У 2007—2008 роках виконував миротворчу місію у складі національного контингенту в Косові. Проходив навчання на курсах підвищення кваліфікації за кордоном: вивчення англійської мови (Канада), ведення бойових дій взимку (Норвегія, 2009), курси офіцерів-спостерігачів (військова база Гоенфельс, Німеччина, 2009), підвищений 9-місячний курс офіцерів піхоти з організації і тактики ведення бою (Форт Беннінг, штат Джорджія, США)[5]. Отримав від громади Новограда-Волинського диплом «Гордість міста — 2013» у номінації «Військова доблесть»[6]. У 2014-му офіцер успішно склав тести і його зарахували на навчання в один з найстаріших вищих навчальних закладів армії США — Командно-штабний коледж армії США у штаті Канзас. Вже мав їхати на навчання, але почалися бойові дії на Донбасі. Пройшов навчання пізніше (Командно-штабний коледж Збройних Сил США, (Форт Левенворс, США, ступінь Master of Military Art andScience, 2016-2017[7]). Мешкав у Новоград-Волинському разом із дружиною Вірою та сином Іваном. Батьки Сергія проживають у Літині. Батько, Станіслав Антонович, викладає інформатику у Літинській школі № 2. Мати, Ольга Дорофіївна, — медсестра районної лікарні. Російсько-українська війнаЗ початком російської збройної агресії — командир механізованого батальйону 30-ї ОМБр майор Сергій Собко виконував бойові завдання в районі проведення антитерористичної операції. 27 липня 2014 року батальйонна тактична група під керівництвом Сергія Собка разом із десантниками 95-ї бригади взяла стратегічний плацдарм Савур-могила. Його батальйон забезпечував вихід підрозділів Збройних сил і Державної прикордонної служби з оточення біля кордону з Росією на ділянці від Петрівського до Міусинська. Комбат Сергій Собко став одним з героїв фільму «Рейд. Сила нескорених»[8]. Протягом липня—вересня 2014 року підрозділ під керівництвом Собка виконував завдання на території Луганської області. На початку 2015 року брав участь у боях в районі міста Дебальцеве, зі своїми бійцями виходив з оточення. Отримав звання підполковника[коли?], призначений на посаду заступника командира бригади. З 2016 року проходить підготовку і підвищення кваліфікації слухачем Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Після двох років на фронті підполковник Собко виїхав на навчання до Командно-штабного коледжу армії США, добір до якого пройшов ще до війни. Навчався за міжнародною військовою освітньою програмою ІМЕТ[9][10][джерело?]. З серпня 2017 року — командир 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (нині — окрема гірсько-штурмова бригада). Станом на червень 2018 — полковник[11][12]. У 2020—2021 рр. критикував «радянщину» сучасних Збройних сил України[13]. Після створення у січні 2022 року Сил територіальної оборони ЗСУ призначений начальником штабу — заступником командувача Сил ТрО[14]. На початку повномасштабного вторгнення Росії — один із керівників оборони Києва[джерело?], військовий комендант міста[15]. У березні 2022 року присвоєне звання бригадного генерала[16]. Автор статей про роль піхоти, військове лідерство та професійну військову освіту. 10 січня 2024 стало відомо, що бригадний генерал Сергій Собко залишає Сили ТрО і йде з посади заступника командувача Сил територіальної оборони [17]. Нагороди
Примітки
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
