|
Смирення Смирення (смиренність, смиренство, сумирність) — моральна якість та чеснота. Смиренність — властивість особиста чи спільна, етнічна чи національна. Тлумачення смирення як ознаки слабкості, не гідної справжньої людини — помилкове. Смиренність — протилежна гордині і марнославству. Смиренність — християнська чеснотаСмиренність у християнстві — фундаментальна християнська чеснота, визнання себе не досконалим і грішним. Визначення смиренності як слабкістю людини є помилковим, оскільки слабкість має на увазі неспроможність людини до дій, тоді як смирення приводить людину до справ любові, добровільного служіння Богу і ближньому, що вимагає від людини вольових зусиль. Про необхідність смирення у Євангеліє повідомляє перша заповідь Блаженств. Біблія про смиренність_-_Nosce_Te_Ipsum_(Allegory_of_Vanity).jpg) З біблійної точки зору смирення є скромністю яка протилежна марнославству. «Не робіть нічого через заздрість або нікчемну пиху. Краще, в покірливості своїй, вважайте іншого кращим за себе.» Фил 2:3 Бог спогляне на смиренного: «Таж усе це створила рука Моя, і так все це сталось, говорить Господь! І при тому дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом.» Іс 66:2 Згідно з Біблією, бути смиренним це бути як дитина: «У той час учні підійшли до Ісуса, питаючи: «Хто більший у Царстві Небеснім?» Ісус покликав дитину, поставив її посеред них і сказав: «Істинно кажу вам: якщо не навернетесь і не станете, як діти, не увійдете в Царство Небесне. Отже, хто умалиться, як ця дитина, той і більший у Царстві Небеснім. І хто прийме одне таке дитя в ім'я Моє, той Мене приймає.» Мт 18:1–5 Ісус Христос розповів у притчі про митаря і фарисея: «А митар, стоячи віддалік, не смів навіть очей звести на небо; але, б’ючи себе в груди, говорив: Боже, будь милостивий до мене, грішного! Кажу вам, що цей пішов до дому свого виправданий більше, ніж той: бо всякий, хто підноситься, принижений буде, а хто принижує себе, піднесеться.» Лк 18:13–14 Також смирення це покірність Богу: «За те, що зм'якло твоє серце, і ти впокорився перед лицем Бога свого, коли ти почув слова Його на це місце та на мешканців його, і ти впокорився перед лицем Моїм, і роздер свої шати та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, говорить Господь.» 2 Хр 34:27 Смиритись, означає шукати лице Бога: «... і впокоряться люди Мої, що над ними кличеться Ім'я Моє, і помоляться, і будуть шукати Ім'я Мого, і повернуть зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небес, і прощу їхній гріх, та й вилікую їхній Край!» 2 Хр 7:14 Смиренність — божественна властивістьСмиренність — воістину божественна властивість, сама суть і сяйво тієї Слави, що нею, як співається у Божественній літургії, сповнені небо і земля. Бог смиренний тому, що Він досконалий; Його покора і є Його славою і джерелом усього достеменно прекрасного, високого, джерелом добра і досконалості, і кожен, хто наближується до Бога і впізнає Його, відразу прилучається до божественної покори і її краси. Смиренність Діви МаріїСаме через свою покору Діва Марія, Мати Ісуса Христа, стала радістю цілого світу, найвищим об'явленням краси тіла та духу на землі; те ж можна сказати і про всіх святих і про кожну людину в рідкісні хвилини її спіткання з Богом. Засоби отримання для християнинаЗгідно з християнським вченням щоб бути смиренним потрібно: споглядати Христа, Втілену Божественну Смиренність, Того, що в Ньому Бог явив раз і назавжди всю славу Свою у покорі і всю покору Свою у славі. Христос сказав у ніч Своєї найвищої покори: «Тепер ось прославився Син Людський, і в Ньому прославився Бог» (Ів. 13:31). Смиренність — початок правдивого покаянняСмиренність — це початок правдивого покаяння. Смиренність — насамперед і найбільше є відновленням, поверненням до істинного стану речей, до вірних понять. Покаяння отримує поживу від покори, і покора, висока божественна смиренність — це його плід і вершина. Цитати про смиренність Вікіцитати містять висловлювання на тему: Смирення
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
