Скипидар

Скипидар
Названо на честь P. terebinthus
Небезпечність місцевості turpentine exposured[1]
З матеріалу живиця
Густина 0,86 г/см³[1]
Температура плавлення −67 ℉[1]
Точка кипіння 323,5 ℉[1]
Тиск насиченої пари 533,29 Pa[1]
Температура спалаху 95 ℉[1]
Нижня межа займання 0,8 % (V/V)[1]
Ідентифікатор PGCH 0648
Часове середнє значення межі допустимого впливу 560 mg/m³[1]
IDLH 4448 mg/m³[1]
CMNS: Скипидар у Вікісховищі

Скипида́р[2], заст. шпигина́р[3] (від заст. пол. spikanard — «лаванда», що походить від лат. spica nardi — «колос нарда»)[4], також терпентинова олія, терпентин[5] — складна суміш вуглеводнів, головним чином, терпенових.

Основні характеристики

Це — безбарвна прозора летка рідина з характерним запахом соснового дерева; густина 855—863 кг/м³; температура кипіння — 153—180 °C; нерозчинна у воді; добре розчиняється в органічних розчинниках; на повітрі окислюється.

Густина скипидару

Густина терпентину з живиці сосни звичайної становить 0,8585-0,8670 г/см3[6][7], показник густини для скипидару з живиці сосни кримської та сосни жорсткої становить 0,8560-0,8730 г/см3[8]. В умовах Австрії скипидар із живиці сосни чорної має густину 0,8670 г/см3, а в умовах колишнього СРСР — 0,8580-0,8610 г/см3[6][7].

Кислотне число терпентину

Терпентин має слабокислу реакцію, внаслідок наявності в ньому невеликої кількості органічних кислот, що характеризується кислотним числом. Кислотне число скипидару з живиці сосни звичайної становить, за даними дослідників 0,26-1,20[6][7], дещо нижчий цей показник у Скипидарі із сосни кримської та з сосни чорної — 0,13-0,15[7][8].

Добування

Скипидар одержують із соснової живиці (живичний скипидар) перегоном із водяною парою, а також із деревини, шляхом сухого переганяння або екстрагування розчинниками.

Очищений скипидар називають «терпентином». Терпентин із модрини європейської називається «венеційським» («венеційський терпентин»).

Застосування

Застосовують Скипидар як розчинник лаків, фарб, жирів. Скипидар — надзвичайно густа і жирна суміш для чищення предметів, які сильно забруднені.

Також його використовують як сировину для одержання камфори, у медицині тощо.

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к http://www.cdc.gov/niosh/npg/npgd0648.html
  2. ↑ Скипидар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Шпигинар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  5. ↑ Терпентин // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. ↑ а б в Бардышев И. И. Изменчивость свойств и состава скипидаров, полученных из индивидуальных деревьев хвойных пород, произрастающих в пределах СССР// Сб. научн. работ БелЛТИ. — Минск: Изд-во Белгосуниверситета, 1958. — Вып. IX. — С. 105—114
  7. ↑ а б в г Гордеев А. В. Качество живицы и скипидара высокосмолоносных видов сосны // Деревообр. и лесохим. пром-сть. — 1952, № 6. — С. 11-13.
  8. ↑ а б Зандерманн В. Природные смолы, скипидары, талловое масло (Химия и технология): Пер. с нем. — М.: Лесн. пром-сть, 1964. — 576 с.

Джерело

Посилання