|
Сквер Пам'яті (Луганськ)
Сквер Пам’яті (колишній сквер Дружби народів СРСР) — парк у центрі Луганська на місці колишнього Гусинівського цвинтаря. Гусинівський цвинтар    Гусинівка — історичний мікрорайон Луганська. До революції її мешканцями були робітники заводу Гартмана. Найвідомішим жителем цього району був Клим Ворошилов, ім’я якого місто носило у 1935-1958 і 1970-1990 роках. Частину населення становили також ремісники-євреї. Гусинівський цвинтар, що знаходився на вул. 5-та Донецька (згодом Алпатова, а потім Совєтська), був відкритий у 1890-х роках. Але в архівах згадка про перші поховання датуються 1910 роком. На кладовищі окрім городян були поховані вояки німецько-австрійського війська, солдати Радянської Армії. Серед відомих людей тут покоїться перший міський голова Микола Холодилін. У 1933 році знайшов останній притулок архієпископ Української соборно-єпископської церкви Августин Вербицький.[1] 7 лютого (за іншими даними 1 березня) 1956 року згідно з санітарними нормами кладовище закрили і виділили землю під новий цвинтар біля луганського автовокзалу. На момент закриття тут нараховувалось близько 15 тисяч могил. Задум розпланувати на цьому місті сквер подібний до скверу 30-річчя ВЛКСМ не був утілений у життя. Натомість його огородили мергельним і частково бетонним парканом.[2] У 1960-х роках кладовище мало лиху славу. З ним пов’язана резонансна справа рецидивіста, який на його території зґвалтував жінку. Усього ним було вчинено близько 50 злочинів на сексуальному ґрунті. За вироком суду злочинець був засуджений до розстрілу. У 1971 році кладовище було оглянуте комісією, яка дійшла висновку про можливість використання цвинтаря під парк. У наступні роки провели рекультивацію цвинтаря, луганчани змогли перепоховати своїх родичів.[2] Замордовані «вороги народів»За підрахунками місцевих дослідників у другій половині 1930-х років на цвинтарях Луганська і Сучій балці було похоронено від трьох до п’яти тисяч політв’язнів.[3] Частину цих людей розстрілювали у Будинку Васньова, який на той час займав НКВС. У 1989 році Луганське відділення історико-просвітницького товариства «Меморіал» досліджувало масові поховання репресованих. За їх свідченням, серед загиблих виявляли замордованих матерів з немовлятами. В пам’ять про загиблих був встановлений хрест, однак влада розпорядилась його демонтувати.[4] Водночас є твердження про те, що ворогів народу не могли ховати на міському цвинтарі.[2] Основне місце їхнього поховання знаходиться у Сучій балці. Сквер імені Дружби народів СРСРУ грудні 1972 року було ухвалене рішення про розпланування скверу імені Дружби народів СРСР, який був заснований у 1982 році з нагоди 60-річчя утворення СРСР. Сквер мав символізувати Радянський Союз. Каштани уособлювали Україну, берези — Росію, ялина — Далекий Схід, штучний пагорб — Кавказькі гори, фонтан із морською галькою — Чорне море. Усього було висаджено 1346 дендрологічних рослин.[2] Пік популярності парка припав на 1980-ті роки. У наступне десятиліття був занедбаний. Церква святих Гурія, Самона й АвіваПарафія була зареєстрована у квітні 1995 року. Дерев’яну церкву споруджено у сквері на пожертви вірян. Перше богослужіння відбулось на Великдень 27 квітня 1998 року. У храмі знаходиться шанована віруючими ікона Святогірської Божої Матері, на честь якої освячений пристол північного приділу церкви.[5] Чутки про торговельно-розважальний комплексУ 2006-2009 роках містом ширились чутки, що на місці колишнього цвинтаря збираються звести торговельно-розважальний комплекс. Низка громадських організацій («Просвіта», об’єднання українських і донських козаків) разом з онучкою першого мера Марією Царевською виступили з протестом проти такого рішення. Ними був установлений хрест на місці могили першого міського голови Миколи Холодиліна (1843-1925), знакової для міста фігури. Цією акцією протестувальники намагались привернути увагу громадськості і зашкодити місцевій владі осквернити колишній цвинтар.[3] Сквер Пам’ятіУ 2009 році на день міста сквер був частково оновлений. На вході з’явився фонтан. У його центрі залишене місце для майбутнього пам’ятника янголові-охоронцю. Змонтоване нове освітлення, установлені нові лавочки, вимощені доріжки, розплановані клумби, функціонує новий сучасний дитячий майданчик.[6] віртуальний турДля Скверу пам'яті створено віртуальний тур. Зйомку зроблено у пізньоосінній час із 5 точок, центральною з яких є площадка над фонтаном. Пам’ятники
Примітки
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
