Скабка

Скабка в шкірі пальця

Скабка[1] або скалка[2] (лат. surculus, assula) — іншорідний предмет (тонка, гостра трісочка), гострий осколок металу, скла або іншого матеріалу), що застряв у шкірі, в тілі. Скабки часто є причиною панарицію — гострого гнійного запалення тканин пальця.

Іншорідні тіла

Скабками можуть бути дрібні уламки дерева, шпичаки рослин, металеві стружки, ошурки, осколки скла, рибальські гачки, а також жала жалючих комах. До більш екзотичних скабок належать голки морських їжаків, колючки деяких риб. Під нігті також можуть потрапляти шматочки грифелю.

Ознаки заскаблення

  • Колота ранка
  • Гострий біль при глибокій пальпації
  • Знебарвлення під епідермісом
  • Завдання болю при русі
  • Незагоювання ранки
  • Нарив
  • Ниючий біль
  • Відчуття ваги під епідермісом
  • Хронічне нагноєння ранки
  • Кіста
  • Утворення гранульоми
  • Моноартикулярний артрит
  • Зміни в окісті
  • Остеомієліт
  • Псевдопухлини кістки
  • Хронічне захворювання сухожилка або нерва

Лікування

Найбільш поширеним ускладненням заскаблення є інфікування рани. Асептичні скабки, які глибоко увійшли в тканини, можуть зазнати інкапсуляції. Під час надання першої допомоги видаляють тільки видимі іншорідні тіла, а глибоко розташовані — при первинній хірургічній обробці рани. Скабки, що супроводжуються функціональними порушеннями, ускладнені гнійним процесом, утворенням свища, а також небезпечні з погляду їхнього розташування (близькість великих судин, нервів) підлягають видаленню тільки після рентгенографічного обстеження для уточнення локалізації[3] (у разі нерентгеноконтрастних іншорідних тіл застосовуються УЗД і МРТ).

Примітки

  1. Скабка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Скалка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. А. Н. Великорецкий. Неотложная хирургическая помощь. — М.: Медицина, 1964—240 с.