Синій оксамит
Си́ній оксами́т (англ. Blue Velvet) — четвертий повнометражний фільм американського режисера Девіда Лінча, знятий 1986 року у жанрі трилеру. Історія створенняПісля не надто вдалого, за відгуками критики та аудиторії, фільму «Дюна», Девід Лінч перебував у тривалій депресії. Через півтора року творчих пошуків, Лінч узявся за написання нового сценарію. По допомогу у створенні фільму він звернувся до продюсера Діно де Лаурентіса. Ознайомившись зі сценарієм, продюсер прийняв ідею Лінча, висунувши одну умову — бюджет фільму має не перевищувати суму в $7 млн. Для цього потрібно було значно скоротити витрати на зйомки та зменшити гонорар за режисерську діяльність. Лінч прийняв умови, зазначивши лише, що він хоче здійснювати весь монтаж фільму власноруч. Відтак, почалася робота над фільмом. Відзнята стрічка тривала 4 години, і Лінчеві довелось вирізати деякі сцени, скоротивши тривалість фільму вдвічі. СюжетПісля тривалої відсутності юнак Джефрі повертається до рідного містечка. Причина — інсульт батька. Повертаючись із лікарні, де Джефрі навідував батька, він знаходить у траві відрізане людське вухо. Джефрі відразу ж звертається до поліції, котра після не надто ґрунтовних пошуків закриває розслідування. Проте юнак не покидає справу, вдаючись до власного несанкціонованого розслідування. Ентузіазмові хлопця у розслідуванні всіляко сприяє дочка поліцейського Сенді. В ході ознайомлення зі справою вони дізнаються, що в їхньому маленькому містечку відбуваються темні та кримінальні речі. Виявляється, що це безпосередньо пов'язано із молодою парою — співачкою Дороті Вілльямс та її чоловіком — торговцем наркотиками. Між Джефрі та Дороті зав'язуються небезпечні та дивні стосунки. «Я не знаю, чому це повинно було бути саме вухо. Це могла би бути будь-яка інша відкрита частина людського тіла, отвір, що веде до іншої частини тіла… Вухо — частина голови. І через нього можна проникнути одразу в людський розум. Тому вухо й було ідеальним варіантом…» — коментує Девід Лінч. Акторський склад
Цікаві факти
Нагороди (всі 1987)
Номінації (всі 1987)
Джерела |
Portal di Ensiklopedia Dunia