Синиця сірочуба

? Синиця сірочуба
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Синицеві (Paridae) Рід: Чубата синиця (Lophophanes) Вид: Синиця сірочуба
Біноміальна назва
Lophophanes dichrous (Blyth, 1844)
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Parus dichrous
Посилання
Вікісховище: Lophophanes dichrous Віківиди: Lophophanes dichrous ITIS: 560874 МСОП: 22711815 NCBI: 156571

Синиця сірочуба[2] (Lophophanes dichrous) — вид горобцеподібних птахів родини синицевих (Paridae). Мешкає в Гімалаяї і горах Китаю.

Опис

Сірочуба синиця

Сірочуба синиця

Довжина птаха становить 12 см. Верхня частина тіла тьмяно-сіра, на тімені помітний сірий чуб. Нижня частина тіла охриста, на шиї біла смуга. Дзьоб чорний, лапи сірувато-бурі, райдужки темно-червоні.

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:[3]

• L. d. kangrae Whistler, 1932 — північно-західні Гімалаї (від Кашміру до Уттар-Прадешу);
• L. d. dichrous (Blyth, 1845) — від західного Непалу до Північно-Східної Індії (Аруначал-Прадеш) і південного Тибету;
• L. d. dichroides Przewalski, 1876 — від північно-східного Тибету до південно-західного Китаю (північний Сичуань, Цинхай, Ганьсу, Шеньсі);
• L. d. wellsi (Baker, ECS, 1917) — північно-східна М'янма і південний Китай (захід Сичуаню, північний захід Юньнаню).

Поширення і екологія

Сірочубі синиці мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Китаї і М'янмі. Вони живуть в гірських хвойних, широколистяних і мішаних лісах (зокрема в дубових і дододендронових лісах), ведуть переважно осілий спосіб життя. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, на висоті від 200 до 4240 м над рівнем моря. Живляться безхребетними та їх личинками. Сезон розмноження триває з квітня по червень. Гніздо робиться з моху, шерсті і пір'я, розміщується в дуплі дерева на висоті від 3 до 7 м над землею.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Lophophanes dichrous.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Waxwings and allies, tits, penduline tits. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 червня 2022.