Синиця Іван Омелянович

Іван Омелянович Синиця
Народився	6 серпня 1910(1910-08-06) Корделівка
Помер	8 листопада 1976(1976-11-08) (66 років) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Alma mater	Вінницький інститут соціального виховання Київський педагогічний інститут
Галузь	психологія навчання
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор психологічних наук
Нагороди

Іван Омелянович Синиця (нар. 6 серпня 1910, Корделівка — пом. 8 листопада 1976, Київ) — український радянський психолог і педагог; доктор психологічних наук, професор.

Біографія

Народився 6 серпня 1910 року в селі Корделівці (тепер Хмільницький район[1] Вінницької області, Україна). З 16 років працював учителем в школах Вінницької, Хмельницької та Київської областей. У 1932 році закінчив Вінницький інститут соціального виховання, а в 1936 році — Київський педагогічний інститут. Після закінчення інституту повернувся до викладацької роботи.

Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Червоної Зірки (7 травня 1945), медаллю «За відвагу» (4 листопада 1942)[2].

З 1951 року і до кінця життя працював у Науково-дослідному інституті психології УРСР: (1955 року — завідувач відділом педагогічної психології, з 1960 року — завідувач лабораторією психології навчання. Нині лабораторії присвоєне його ім'я[3].

Помер в Києві 8 листопада 1976 року. Похований на Байковому кладовищі[4].

Наукова діяльність

Автор понад 200 наукових праць з психології писемного та усного мовлення учнів, а також по психології педагогічної майстерності. Серед них:

• Психологічні особливості засвоєння лексики учнями 5 класу. Київ, 1957;
• Психологія писемної мови учнів 5—8 класів. Київ, 1965;
• Психологія усного мовлення учнів 4—8 класів. Київ, 1974;
• Про педагогічний такт учителя. Київ, 1969;
• 3 чого починається педагогічна майстерність. Київ, 1972;
• О такте и мастерстве. Київ, 1976;
• Педагогічний такт і майстерність учителя. Київ, 1981.

Примітки

1. За адміністративним поділом 2020 року [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.].
2. Память народа. [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
3. Історична довідка про лабораторію психології навчання імені І. О. Синиці (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2020. Процитовано 22 липня 2020. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 63 (довідка)
4. Педагогічний некрополь. [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Портал «Біографії»   Портал «Психологія»