Сертифікація

Сертифікація — підтвердження відповідності третьою стороною, яке стосується продукції, процесів, послуг, систем або персоналу[1].

Основні положення

Основні положення щодо сертифікації визначено Міжнародною організацією зі стандартизації ІСО (англ. ISO) в Постанові «Управління системою знаків відповідності стандарту і їх значення для споживачів» (13-1977), «Кодексі принципів по системах сертифікації третьої сторони і відповідних стандартів» (16-1978), а також у рекомендаціях по сертифікації, підготовлених ІСО разом з багатьма міжнародними торговельними організаціями й опублікованими в 1980 році[2].

Сертифікація в Україні

Відповідно до Закону[1] в Україні встановлено два види сертифікації:

• добровільна сертифікація продукції, процесів, послуг, систем або персоналу;
• обов'язкова оцінка відповідності продукції вимогам технічних регламентів (при використанні модулів оцінки відповідності[3], які передбачають залучення органів з сертифікації).

Обов'язкова сертифікація

Обов'язкова сертифікація в Україні (не плутати з обов'язковою оцінкою вимогам технічних регламентів) — це окремі встановлені процедури підтвердження відповідності встановленим вимогам. «обов'язкова сертифікація» вживають в тому випадку, коли для реалізації даного виду продукції чи здійснення певного виду діяльності необхідний сертифікат відповідності чи проведення випробувань, або документи про відповідність потрібні для отримання дозволу/ліцензії.

Обов'язковій сертифікації в Україні підлягає наступна продукція, характеристики та процеси виробництв:

• електроніка, радіоелектронні пристрої, випромінювальні пристрої, радіоустаткування, засоби і пристрої прийому і передачі даних, засоби зв'язку, радіотехнічна і радіоелектронна продукція і багато іншого, тобто всі пристрої, до складу яких входить, як мінімум модулі GSM, UMTS, LTE, CDMA, TETRA, DECT, WiFi, ZigBee, Bluetooth, WiMAX, NFC та RFID або M-Bus, M-GSM[4] (обовязкова оцінка відповідності, не обовязкова сертифікація)[5];
• транспортні засоби, їх частини та обладнання[6];
• технічні засоби реабілітації[7];
• насіння та/або садивний матеріал[8];
• гральне обладнання[9];
• енергетична ефективність будівель[10];
• виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів[11];
• підприємства, які здійснюють оптову реалізацію (дистрибуцію) лікарських засобів[12].

Сертифікація в Україні здійснюється відповідно до Закону України про "Технічні регламенти та оцінку відповідності"[1]

Уповноважені органи

Органом, уповноваженим з питань технічного регулювання та споживчої політики є Міністерство економіки України.

Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») — є національним органом України з стандартизації, що покликаний, між іншим, приймати національні стандарти, які визначають діяльність у сфері сертифікації.

Сертифікація в Україні безпосередньо проводиться органами з оцінки відповідності (ООВ), які також називають органами з сертифікації (ОС).

Основні вимоги до органів з сертифікації встановлені в наступних національних стандартах:

• ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2019 "Оцінка відповідності. Вимоги до органів з сертифікації продукції, процесів та послуг"[13];
• ДСТУ EN ISO/IEC 17021-1:2017 "Оцінка відповідності. Вимоги до органів, які здійснюють аудит і сертифікацію систем управління. Частина 1. Вимоги".

Одним із способів підтвердження відповідності органів з оцінки відповідності вимогам застосовних стандартів є акредитація[14].

Акредитацію органів оцінки відповідності здійснює Національне Агентство з Акредитації України (НААУ).

Примітки

1. Про технічні регламенти та оцінку відповідності. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 16 березня 2023.
2. Словник термінів патентознавства
3. Про затвердження модулів оцінки відповідності, які використовуються для розроблення процедур оцінки відповідності, та правил використання модулів оцінки відповідності. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 16 березня 2023.
4. Що таке обов’язкова сертифікація або як відповідати технічним регламентам в Україні
5. Про затвердження Технічного регламенту радіообладнання. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 вересня 2023.
6. Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 16 березня 2023.
7. Про затвердження Порядку проведення сертифікації технічних засобів реабілітації. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 вересня 2023.
8. Про затвердження Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та форм сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 вересня 2023.
9. Про затвердження Переліку грального обладнання, що підлягає сертифікації. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 16 березня 2023.
10. Про затвердження Порядку проведення сертифікації енергетичної ефективності та форми енергетичного сертифіката. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 вересня 2023.
11. Про затвердження Порядку проведення атестації виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 вересня 2023.
12. Про затвердження Порядку проведення сертифікації підприємств, які здійснюють оптову реалізацію (дистрибуцію) лікарських засобів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 вересня 2023.
13. Вимоги до органів з сертифікації продукції, процесів та послуг (укр.). Процитовано 16-03-2023.
14. Про акредитацію ООВ (укр.). Процитовано 16-03-2023.

Джерела

• СЕРТИФІКАЦІЯ //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
• Фізичний захист, облік та контроль ядерного матеріалу: українсько-англо-російський, англо-російсько-український і російсько-англо-український словник. Український тлумачний словник термінів, затверджений наказом Держатомрегулювання від 08.06.04 р. № 101

Література

• Метрологія, стандартизація і сертифікація : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. Тарасова, А. Малиновский, М. Рыбак; Центр навчальної літератури. -Л.,2006. - 264 с.(Таблиці, схеми).
• Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація : Підруч. для вищ. навч. закл. / Р. В. Бичківський, П. Г. Столярчук, П. Р. Гамула; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Л., 2002. - 560 c. - Бібліогр.: с. 556-559.
• Основи стандартизації, метрології та сертифікації : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. С. Токар, Ю. В. Караван; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2002. - 247 c. - Бібліогр.: 55 назв.
• Сертифікаційні випробування і метрологічне забезпечення : навч. посіб. [для студ. спец. "Якість, стандартизація та сертифікація", "Метрол. забесп. випробувань та якості продукції"] / О. П. Чабан ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львів. політехніка". – Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2013. – 330, [2] с. : іл. – Бібліогр.: с. 233-241 (62 назви). – ISBN 978-617-607-480-9

Посилання

• Сертифікація // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Сертифікація // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 346. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.