Сенюк Олексій Олександрович

Олексій Сенюк
Олексій Олександрович Сенюк
 Головний сержант
Загальна інформація
Народження24 грудня 1974(1974-12-24) Редагувати інформацію у Вікіданих
Теліжинці, Тетіївський район, Київська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть27 лютого 2022(2022-02-27) (47 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняНосівка Редагувати інформацію у Вікіданих
Псевдо"Пума"
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Танкові війська
Формування
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олексі́й Олекса́ндрович Сеню́к (24 грудня 1974, с. Теліжинці, Київська область — 27 лютого 2022, м. Чернігів) — український військовослужбовець, головний сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).

Життєпис

Народився 24 грудня 1974 року в м. Сторожинець Чернівецької області. Проживав у селі Теліжинці Тетіївського району Київської області, закінчив школу та працював будівельником[1].

Захищав Україну від початку російської агресії в 2014 році. Брав участь у бойових діях у складі 3-ї роти 1-ї окремої танкової бригади. У боях на Чернігівщині наприкінці лютого 2022 року знищив дві ворожих бойових машини піхоти та захопив танк Т-72[2].

27 лютого 2022 року загинув внаслідок авіаудару[3]. Загинув у день народження 10-річної донечки, яка народилася 27 лютого у 2012 році.

Похований 12 квітня 2022 року в місті Носівка на цвинтарі по вулиці Центральній. У Носівці тимчасово проживає його дружина Ірина та дві доньки — десятирічна Ангеліна та 6-річна Даніела[4]. 28 червня 2023 року в День Конституції України, президент України Володимир Зеленський передав орден «Золота Зірка» членам родини загиблого Героя України[5].

Нагороди

  • звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].
  • орден «За мужність» III ступеня (2 грудня 2016) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України[7].
  • вулиця Олексія Сенюка в м. Чернігів. Перейменовано вул. Грибоєдова за рішенням міської ради від 21 лютого 2023 р.

Примітки

  1. В Носівці провели в останню путь загиблого захисника Чернігова
  2. Для нас це вітчизняна війна, і ми знаємо, чим такі війни закінчуються для загарбників — звернення Президента України // Офіс Президента України. — 2022. — 3 березня.
  3. Внаслідок авіаудару загинув танкіст Олексій Сенюк, який захищав Україну з 2014 року
  4. SVOBODA.FM :: У Носівці поховали Героя України - захисника Чернігова. svoboda.fm. 13 квітня 2022.
  5. Ніхто не має права визначати долю України, не питаючи наших героїв — Володимир Зеленський. АрміяInform. 28 червня 2023. Процитовано 29 червня 2023.
  6. Указ Президента України від 2 березня 2022 року № 94/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
  7. Указ Президента України від 2 грудня 2016 року № 538/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела


 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia