Села Моліса

Села Моліса
Міністр торгівлі
13 травня 2011 — 24 квітня 2011
Прем'єр-міністр	Серж Вохор
Попередник	Гам Ліні
Наступник	Гам Ліні
Міністр фінансів
2 грудня 2010 — 22 вересня 2008
Прем'єр-міністр	Едуард Натапеї
Попередник	Віллі Джиммі
Наступник	Моана Каркассес Калосіль
Член Парламенту Вануату
вересень 2012 — серпень 1982
Народився	15 грудня 1950(1950-12-15) Еспіріту-Санто, Провінція Санма, Вануату
Помер	21 серпня 2022(2022-08-21) (71 рік) Порт-Віла, Вануату[1]
Відомий як	політик
Країна	Вануату
Alma mater	Південнотихоокеанський університет
Політична партія	Партія Вануаку

Села Моліса (нар. 15 грудня 1950(19501215) — пом. 21 серпня 2022)[2] — вануатський політик, член парламенту Вануату з 1982 по 2012 рік[3][4]. Він обіймав кілька посад в уряді протягом своєї кар'єри, зокрема чотири терміни на посаді міністра фінансів.

Біографія

Моліса навчався в британській колоніальній середній школі на тодішніх Нових Гебридах з 1966 по 1970 рік, вищу освіту здобував в Південнотихоокеанському університеті в Суві, Домініон Фіджі з 1971 по 1973 рік. У 1974 році він навчався в Школі медицини Фіджі[5].

Моліса був членом парламенту з 1982 по 2012 роки, як представник двох виборчих округів на своєму рідному острові Еспіриту-Санто. У 1983 році він обіймав посаду міністра внутрішніх справ; з 1983 по 1987 рік — міністра закордонних справ; з 1987 по 1991 рік — міністра фінансів; у 1996 році — міністра торгівлі, комерції та промисловості; з 1998 по 1999 рік — міністра фінансів; з 2001 по 2002 рік — міністра земель та природних ресурсів; з 2002 по 2004 рік, з 2008 по 2010 рік і з 2011 по 2012 рік — міністра фінансів[5][6]. Кожного разу, коли він обіймав посаду міністра фінансів, він також керував Групою світового банку, Міжнародним валютним фондом й Азійським банком розвитку.

Наприкінці 1980-х років, як міністр закордонних справ, він контролював угоду з Радянським Союзом про комерційний вилов риби[7]. На посаді міністра фінансів він контролював виключення Вануату зі списку ОЕСР як офшорної зони неготової до співпраці[8]. Він прагнув заохочувати використання кокосової олії, отриманої з виробленої у Вануату копри, як палива для автомобілів для зменшення залежності країни від імпортної нафти[9].

У березні 2006 року Моліса звинуватив уряд Хама Ліні в нерішучості з низки питань і спробував замінити його на посаді прем'єр-міністра через вотум недовіри парламенту. Молісу підтримали Конфедерація зелених, Меланезійська прогресивна партія та Союз поміркованих партій, але ця ініціатива провалилася[10].

У червні 2008 року Моліса став головою незалежної моніторингової групи, якій доручили нагляд за підготовкою Народної хартії Республіки Фіджі за зміни, мир і прогрес[3][11].

У вересні 2008 року його знову призначили міністром фінансів, але він втратив свою посаду 2 грудня 2010 року, коли уряд Натапеї відсторонили через вотум недовіри, і він сидів на лаві опозиції протягом наступних чотирьох місяців. 24 квітня 2011 року нового прем'єр-міністра Сато Кілмана усунули через вотум недовіри, і його змінив Серж Вохор. Вохор призначив Молісу міністром торгівлі; однак через три тижні апеляційний суд скасував обрання Вохора та його прем'єрство, і Моліса втратив свою посаду в уряді[12]. 16 червня Верховний суд скасував вибори та прем'єрство Кілмана на конституційних підставах, і попередній прем'єр-міністр Едвард Натапеї став тимчасовим прем'єр-міністром до обрання нового лідера. Молісу відновили на посаді тимчасового міністра торгівлі[13].

З 2014 по 2015 рік він обіймав посаду посла Вануату в Китайській Народній Республіці.

У 1976 році Села Моліса одружився з Грейс Мера Молісою, впливовим політиком і поетесою. Вони вдвох брали участь у підготовці Конституції Вануату. Грейс Мера померла у 2002 році[14].

Додаткова література

• Molisa, Sela (9 травня 2022). EU, France should look at themselves before targeting Pacific nations on tax. The Pacific Advocate.

Примітки

1. Vanuatu mourns passing of former parliamentarian Sela Molisa — 2022.
2. Vanuatu mourns passing of former parliamentarian Sela Molisa
3. «Vanuatu MP to monitor charter», Fiji Times, 12 June 2008
4. «Molisa wins Vanuatu seat», Fiji Times, 13 September 2008
5. Biography of Sela Molisa [Архівовано 2 березня 2012 у Wayback Machine.] on the website of the Parliament of Vanuatu
6. Australian National University (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2008. Процитовано 23 серпня 2022. [Архівовано 2008-07-20 у Wayback Machine.]
7. «Fishing Yields Soviet a South Pacific Toehold», New York Times, 11 May 1987
8. «Vanuatu retiré de la liste» [Архівовано 26 червня 2008 у Wayback Machine.], Tahiti-Pacifique Magazine, June 2003
9. «In Vanuatu, a proving ground for coconut oil as an alternative fuel», Onecountry.org, June 2003
10. «Melanesia in Review: Issues and Events, 2006» [Архівовано 16 червня 2011 у Wayback Machine.], The Contemporary Pacific, autumn 2007
11. Newly appointed Fiji People’s Charter Monitoring Group chair prepared for difficult role. Radio New Zealand International. 13 червня 2008. Процитовано 8 листопада 2011.
12. «Vanuatu Court decision results in change of government», ABC Radio Australia, 13 May 2011
13. Vanuatu interim leader appoints cabinet ministers ahead of prime ministerial vote Thursday. Radio New Zealand International. 20 червня 2011. Процитовано 8 листопада 2011.
14. «Voice of Vanuatu's women» [Архівовано 2012-01-17 у Wayback Machine.], University of the South Pacific

Посилання