Секс-трафік

Секс-трафік
Sex traffic
Видтелефільм
Жанрдрама
РежисерДевід Єйтс
ПродюсерВероніка Кастільйо
СценаристЕбі Морган
У головних
ролях
Джон Сімм
Анамарія Маринка
Марія Попісташу
ОператорКріс Сіґер
КомпозиторJonathan Goldsmithd
МонтажМарк Дей
Дистриб'юторChannel 4
Тривалість189 хв.
Моваанглійська,
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Канада Канада
Рік2004
IMDbID 0419365
channel4.com/programmes/sex-traffic

«Секс-трафік» — британо-канадський двосерійний телевізійний фільм режисера Девіда Єйтса, написаний Ебі Морган і спродюсований Веронікою Кастільйо і Дереком Ваксом. У фільмі йдеться про торгівлю людьми. Головні ролі виконали Анамарія Маринка та Джон Сімм. Фільм вперше було показано у жовтні 2004 року.

Стрічка здобула вісім премій BAFTA та чотири премії Джеміні.

У ролях

Сюжет

Журналіст Девід Епплтон натрапляє на інформацію, яка викриває схему продажу молодих дівчат зі Східної Європи у сексуальне рабство. Він намагається зруйнувати цю схему, і може розраховувати на допомогу тільки від самих дівчат. Проблема полягає у тому, що учасниками цих справ є і представники правоохоронних органів.

Відгуки

Драма здобула позитивні відгуки критиків.

На сайті Британського інституту кіно було розміщено повідомлення: «У найкращих традиціях своїх попередніх робіт, серед яких екранізація роману Ентоні Троллопа Спосіб нашого життя, у якій було проведено паралелі між підприємцями Вікторіанської епохи та сучасними магнатами, та чудовий трилер, Велика гра, режисер Девід Єйтс створює чудове, захопливе, складне і дуже сильне соціальне та політичне полотно».[1]

У The Daily Telegraph написали: «Секс-трафік — жорстока у своїй відвертості драма, але сама ця жорстокість і робить її такою життєвою. Вона проникає у саме серце аудиторії, і надовго залишає там свої темні образи. Складний для перегляду, але дуже важливий фільм.»[2]

Empire назвав фільм «сміливою, шокуючою роботою», а The Guardian — «захопливим трилером».[3]

Джон Сімм так прокоментував фільм: «Дивитися Секс-трафік — це не жахливий досвід, оскільки в першу чергу це трилер, де ви завжди вболіваєте за хороших хлопців. Але ви не можете заперечувати того, що тема фільму змушує замислитись».[2]

Див. також

Примітки

  1. BFI Online. Архів оригіналу за 3 липня 2016. Процитовано 19 січня 2013.
  2. а б Telegraph review. Архів оригіналу за 17 вересня 2011. Процитовано 19 січня 2013.
  3. IFC Films. Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 19 січня 2013. [Архівовано 2011-07-07 у Wayback Machine.]

Посилання