Сврліг

Муніципалітет Сврліг Сврљиг Герб Координати 43°25′00″ пн. ш. 22°07′00″ сх. д. Країна СербіяСербія Район Нишавський округ Перша згадка 1019 Висота центру 379 м  Населення 7705 осіб  Часовий пояс UTC+1 (Svrljig Municipality) Телефонний код 018  Поштовий індекс 18360  Автомобільний код NI  GeoNames 785164, 785163 Офіційний сайт svrljig.rs  Сврліг Сврліг (Сербія)  Сврліг у Вікісховищі

Сврліг (серб. кир.: Сврљиг) — місто та муніципалітет у Нишавському окрузі на півдні Сербії. Згідно з переписом 2011 року, у місті проживало 7 553 жителі, а в муніципалітеті — 14 249 осіб.

Географія

Сврліг розташований на річці Сврлішські Тимок, 30 км на схід від Ніша, третього за величиною міста Сербії. До сусідніх сіл належать Црнолєвиця та Преконога.

Історія

Антропологія

Антропологічне дослідження Михайло Костича стверджує, що провінція Сврліг була населена переважно «старим» населенням, а частина походить від «колоністів другої половини 15 століття». [1] За словами Петра Влаховича, Сврліг є частиною сербського етнографічного регіону Шопи. [1]

Середньовіччя

Сврліг — назва жупи (жупи) в середні віки. Вперше згадується в географічному переліку графств і міст у грамотах візантійського імператора Василія II 1019–20 років. [2] Поселення та його околиці згадуються як частина Ніської єпархії. У 1183 році Сврліг та інші прилеглі укріплення були захоплені сербським великим князем Стефаном Неманею. Укріплення здебільшого відноситься до середньовічного сербського періоду. [2] Він знаходився на дорозі, яка з'єднувала Ніш з дорогою на Константинополь. [3] Євангеліє, написане в Сврлігу в сербській редакції старослов'янської мови 1279 року, збереглося фрагментарно. [4] Після завоювання Бранічево сербським королем Стефаном Мілютіном у 1290-х роках Сврліг став прикордонним регіоном.  Сврліг був завойований і пограбований у 1413 році османським принцом Мусою Челебі. [2] Тоді воно було частиною Сербської деспотовини Стефана Лазаревича. [2]

Ранньомодерний період

Османською мовою місто було відоме як Ісферлік та Ісфірліг. [5] В адміністративному відношенні входило до Відинського санджаку. [6]

Новий час

Під час Топлицького повстання (1917) в регіоні діяли сербські партизанські загони. [7]

У 1922 році було побудовано шосе Ніш–Сврліг–Княжевац–Заєчар. [8] З 1929 по 1941 рік Сврліг входив до складу Моравської бановини Королівства Югославія. Під час Другої світової війни в регіоні діяли югославські партизани. [9]

Демографія

Зміни населення
Рік	Населення	Зміна
1948	32 282	—
1953	32 939	+2.0%
1961	30 260	−8.1%
1971	26 505	−12.4%
1981	24 242	−8.5%
1991	20 740	−14.4%
2002	17 284	−16.7%
2011	14 249	−17.6%

Згідно з результатами перепису 2011 року, муніципалітет Сврліг мав 14 249 мешканців.

Етнічні групи

Етнічний склад муніципалітету: [10]

Етнічна група	Населення	%
серби	13 843	97,15%
цигани	157	1,10%
угорці	9	0,06%
македонці	8	0,06%
болгари	6	0,04%
хорвати	6	0,04%
інші	220	1,54%
Всього	14 249

Економіка

У наступній таблиці наведено попередній огляд загальної кількості зайнятих за основним видом діяльності (станом на 2017 рік): [11]

діяльність	Всього
Сільське, лісове та рибне господарство	8
Переробна промисловість	1,105
Розподіл електроенергії, газу та води	20
Розподіл води та поводження з водними відходами	36
Будівництво	109
Опт і роздріб, ремонт	344
Рух, зберігання та зв'язок	88
Готелі та ресторани	73
ЗМІ та телекомунікації	35
Фінанси та страхування	10
Майновий фонд і статут	-
Професійна, наукова, інноваційна та технічна діяльність	54
Адміністративні та інші послуги	12
Адміністрація та соціальне забезпечення	128
Освіта	172
Охорона здоров'я та соціальна робота	113
Мистецтво, дозвілля та відпочинок	4
Інші послуги	28
Всього

Список літератури

1. Jasna Bjeladinović-Jergić (2001). Зборник Етнографског музеја у Београду: 1901-2001. Етнографски музеј. с. 183. ISBN 9788678910081.
2. Geografsko društvo (1969). Glasnik. Т. 49—52. с. 103.
3. Синиша Мишић (2010). Лексикон градова и тргова средњовековних српских земаља: према писаним изворима. Завод за уџбенике. с. 252. ISBN 978-86-17-16604-3.
4. Arheografski prilozi. Narodna biblioteka Srbije, Arheografsko odeljenje. 1999. с. 555. Ово је писани споменик чије је друго издање приредио Никола Родић 1999. године 1 Фрагменти старог рукописног јеванђеља српске редакције старословенског језика писани су на пергаменту године 1279. у Сврљигу
5. Hazim Šabanović (1969). Prilozi za orijentalnu filologiju: Revue de philologie orientale.
6. Gliša Elezović (1974). Turski spomenice. с. 169.
7. Божица Младеновић (1 вересня 2007). Топлички устанак 1917.: збирка докумената. Istorijski institut. с. 64–. GGKEY:X5X73Z78UTZ.
8. Srboljub Đ Stamenković (2001). Географска енциклопедија насеља Србије: М-Р. Универзитет у Београду. Географски факултет. ISBN 978-86-82657-15-6.
9. Petar Višnjić (1985). Operacije za oslobođenje istočne Srbije: jun-oktobar 1944. Izd. Istorijski arhiv "Timočka krajina".
10. ETHNICITY Data by municipalities and cities (PDF). stat.gov.rs. Statistical Office of Serbia. Процитовано 16 лютого 2018.
11. ОПШТИНЕ И РЕГИОНИ У РЕПУБЛИЦИ СРБИЈИ, 2018 (PDF). stat.gov.rs (серб.). Statistical Office of the Republic of Serbia. Процитовано 16 березня 2019.

Зовнішні посилання

• Офіційний сайт