Свердлов Веніямин Михайлович
Веніямін Михайлович Свердлов (1886, Нижній Новгород, Нижньогородська губернія, Російська імперія— 16 квітня 1939, розстрільний полігон «Комунарка», Московська область, СРСР) — радянський державний діяч, молодший брат Якова Свердлова та Зіновія Пєшкова (Свердлова). БіографіяВеніямин Михайлович народився у єврейській родині, в Нижньому Новгороді. Батько Михайло Ізраїлевич Свердлов (помер 1921 року) — гравер; мати — Єлизавета Соломонівна (померла 1900 року) — домогосподарка. Його старшими братами були Зіновій (1884 р.н.) та Яків (1885 р.н.). Михайло Ізраїлевич після смерті дружини (1900), матері Зіновія, Якова та Веніямина, прийняв православ'я і одружився другим шлюбом з Марією Олександрівною Кормільцевою. В цьому шлюбі у подружжя народилося ще двоє синів — Герман та Олександр. Свердлови мешкали у Нижньому Новгороді на Великій Покровської вулиці в житлових кімнатах (в наш час будинок № 6). Частим гостем у родині Свердлових був Максим Горький (Олексій Пєшков), який також жив у цьому місті. У 1901 році Зіновій разом з Максимом Горьким були заарештовані за звинуваченням у використанні машини для трафаретного друку, для революційної пропаганди. В юності Веніямин Михайлович також брав участь у діяльності гуртків революційної молоді, був засланий до Нарима (Томська губернія), втік за кордон. До Жовтневого перевороту (1917) жив у США, де безуспішно намагався керувати банком, розорився і був змушений жити в злиднях. Після перевороту в Росії, в 1918 році, за викликом Якова Свердлова повернувся до РРФСР і працював у Наркоматі шляхів сполучення. В 1921 році, він голова Головного комітету Державних споруд («Главкомгосоор»), з 1926 року член Президії ВРНГ, завідувач науково-технічного відділу ВРНГ, відповідальний секретар Всесоюзної асоціації працівників науки і техніки. З 1936 директор Дорожнього науково-дослідного інституту. У 1938 році заарештований як «троцькістський терорист», 16 квітня 1939 року розстріляний. Реабілітований 28 березня 1956 року[1]. Родина
У сім'ї росло шестеро дітей — дві дочки (Софія і Сара) і чотири сини (Зіновій, Яків, Веніамін і Лев). Після смерті дружини (1900) Михайло Ізраїлевич Свердлов прийняв православ'я і одружився другим шлюбом на Марії Олександрівні Кормільцевій. В цьому шлюбі народилося ще двоє синів — Герман і Олександр.
У родинних зв'язках зі Свердловими була родина Ягода. Батько очільника НКВС генерального комісара держбезпеки Генріха Ягоди Гершон Пилипович був двоюрідним братом Михайла Ізраїлевича, батька Веніямина Свердлова. Див. такожПримітки
Посилання
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia