Саратовська консерваторія

Саратовська консерваторія
51°31′47″ пн. ш. 46°02′03″ сх. д. / 51.529797222222° пн. ш. 46.034258333333° сх. д. / 51.529797222222; 46.034258333333
Типконсерваторія
Країна Росія
РозташуванняСаратов
Назва на честьСобінов Леонід Віталійович
Засновано1912
ПриналежністьМіністерство культури Російської Федерації[1]
ВипускникиКатегорія:Випускники Саратовської консерваторії
Сайтsarcons.ru​(рос.)
Мапа
CMNS: Saratov Conservatory у Вікісховищі
Саратовська консерваторія

Саратовська державна консерваторія імені Л. В. Собінова (рос. Саратовская государственная консерватория имени Л. В. Собинова) — вищий музичний навчальний заклад, один з найстаріших в Росії музичних вузів, заснована в 1912 році на базі музичного училища. Третя за рахунком в країні та перша в провінції.

Історія

Перша назва — Саратовська Імператорського Російського музичного товариства Олексіївська консерваторія (названа так на честь спадкоємця престолу — царевича Олексія). У 1918 році консерваторія була націоналізована і отримала назву «державна консерваторія». У 1935 році Саратовської консерваторії було присвоєно ім'я Л. В. Собінова[2].

Восени 1985 року Великий зал консерваторії прикрасив орган німецької фірми «Зауер».

Будівля консерваторії було зведено в 1902 році архітектором Олександром Юлійовичем Ягном. Спочатку в ньому розташовувалося музичне училище. Проте вже в 1912 році будівлю було ґрунтовно реконструйовано видатним архітектором Семеном Акимовичем Каллістратова для розміщення в ньому консерваторії. Після цього Саратовська консерваторія набула сучасного вигляду.

Викладацький склад

Головна категорія: Викладачі Саратовської консерваторії

Керівники

Факультети

  • Теоретико-виконавський
  • Виконавський
  • Театральний факультет

Репутація

У 2022 ректор Саратовської консерваторії О. Занорін став одним із підписантів листа на підтримку війни проти України[3][4], що викликав осуд світового співтовариства.  

Примітки

  1. ↑ Велика радянська енциклопедія. Гол. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Т. Двадцять другий Ремінь — Сафі. 1975 рік. 628 стор, іл., 37 л. іл. і карт.
  2. ↑ Обращение Российского Союза ректоров. rsr-online.ru. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022. [Архівовано 2022-03-20 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Татьяна Лиханова. Більше 260 ректорів російських вишів підписали звернення в підтримку війни в Україні // Цензор.НЕТ. — 2022. — Число 14. — 3.

Посилання