Саранський повіт
Саранський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Пензенської губернії, що існувала в 1780-1928 роках. Повітове місто — Саранськ. Географічне положенняПовіт розташовувався на півночі Пензенської губернії, межував з Нижегородською і Симбірською губерніями. Площа повіту становила в 1897 році 2 947,7[1] верст2 (3 355 км²), 1926 — 4 544[2] км². ІсторіяПовіт утворений у вересні 1780 року в складі Пензенського намісництва у результаті реформи Катерини II. З 1796 року в складі Пензенської губернії. У 1918 році частині повіту виділено Рузаєвський повіт. У березні 1925 року Рузаєвський, Саранський та Інсарський повіти були об'єднані під назвою Рузаєвський повіт, в травні повіт перейменований в Саранський, а у вересні Рузаєвський повіт знову виділений у самостійну одиницю. У 1928 році Саранський повіт був скасований, на його території створено Саранський район Мордовського округу Середньо-Волзької області. НаселенняЗа даними перепису 1897 року в повіті проживало 143 130[1] чол. В тому числі росіяни — 74,1 %, мордва — 17,9 %, татари — 7,9 %. У Саранську проживало 14 584 чол. За підсумками всесоюзного перепису населення 1926 року населення повіту становила 251 287 осіб[2], з них міське (Саранськ) — 15 431 людина. Адміністративний поділУ 1913 у повіті було 29 волостей[3]:
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia