Сапотеки
Сапотеки (сапотекською: Didxažoŋ) — корінний індіанський народ у Мексиці, засновник сапотекської цивілізації з центром у Монте-Албані, однієї з найдавніших у Месоамериці, котра досягла найбільшого розквіту в VII ст. Проживають переважно у штаті Оахака та сусідніх штатах Веракрус, Ґерреро, Чіапас, здебільшого сільське населення[1]. НаселенняСучасна чисельність сапотеків оцінюється приблизно від 800 тис. до 1 млн осіб[2]. Сапотеки не мають єдиної етнічної самосвідомості, метисовані, здавна мали контакти з народами міхе, соку, уаве, чонталь та зазнали їхнього культурного впливу. НазваНазивають сапотеки себе «Be'ena'a» («народ»). Назва сапотеки походить з мови науатль tzapotēcah (в однині tzapotēcatl). Ацтеки називали сапотеків «цапотеках» (в однині «цапотекатль»), тобто жителями місця, де росте сапотове дерево. ІсторіяПерші сапотеки прийшли в Оахака з півночі, ймовірно, у 1000 році до нашої ери. Найперші постійні поселення у різних районах Оахаки з'являються між 1500 і 1400 рр. до н. е., це були поселення, які переважно займалися землеробством і тваринництвом. У періоді між 1150 і 850 рр. до н. е. найбільшим поселенням Оахаки є Сан-Хосе-Моготу, яке складалося з 80-120 будинків, на місці розкопок були знайдені скам'янілі плоди кукурудзи, чилі та авокадо. Найбільшими й найвідомішими містами сапотеків були Монте-Албан і Мітла. КультураМоваСапотеки мають власну мову, що належить до сапотекської групи отомангейської мовної сім'ї. Діалекти: східний гірський, північний гірський, рівнинний. У давнину в сапотеків існувала власна сапотекская писемність, поки не дешифрована. Сапотеки користуються латиницею на основі іспанської орфографії[3]. РелігіяОскільки сапотеки займалися землеробством, їхнім головним божеством був бог дощу, крім нього вони поклонялися 4 іншим богам. У календарі сапотеків тривалість року становила 260 днів. Тепер переважна більшість сапотеків є римо-католиками але багато з них зберігають традиційні вірування. Відомі сапотеки
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia