Сальвадора перська
Сальвадора перська (Salvadora persica) — чагарник роду сальвадора (Salvadora) родини сальвадорових (Salvadoraceae). Розповсюдження і екологіяСальвадора перська у дикому виді росте у Північній Африці, Аравійському півострові, Індії, Пакистані, Шрі-Ланці та в інших країнах. Біологічний описСальвадора перська представлявляє собою невелике дерево або чагарник заввишки до 5 м. Стовбур грубий, сучкуватий. Кора шорохувата сірувато-коричневого кольору. Деревина світло — блакитнувато-сіра. Листя сіруваті, видовжені, опушені, заокруглені на кінці, звужено-клиноподібні в основі. Вони мають гірчичній присмак, тому іноді їх кладуть у салат, а у Індії їх вживають як овочі. Квітки дрібні, жовтуваті, до 0,4 см завдовжки, зібрані в кінцеві або пазушні волоті. Плоди односім'яні, круглі, без ендосперма, з потовщеними сердцеподібними сім'ядолями. Розмір плода до 0,5 см у діаметрі. Хімічний складУ корі сальвадори перської присутні хімічні елементи, які мають антисептичну дію. Кора використовується у лікуванні і профілактики хвороб ясен. Значення і застосування![]() З гілок і коріння Сальвадори перської у арабських і ісламський країнах виготовляють зубні щітки. Називається місваком, або сіваком. Культура використання місвака зародилась ще до появи ісламу і не втратила популярність на сході і сьогодні. Сальвадора перська у культуріЄ точка зору, згідно з якою гірчичне зерно, яка згадується в Євангелії (Мф 13:31—32) (горушечное зерно в церковнослов'янському перекладі) і є насінням Сальвадори перської[1]. (Згідно іншому поясненню, в " Притчі про зерно гірчичне " мова все ж йде про насіння чорної гірчиці[2].) Примітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia