Саджая Олексій Миколайович
Олексій Миколайович Саджая (лютий 1897, село Патара-Кокі Зугдідського повіту Кутаїської губернії, тепер Грузія — загинув 5 листопада 1942) — співробітник радянських органів державної безпеки, 1-й заступник голови Ради народних комісарів Грузинської РСР, народний комісар державної безпеки Узбецької РСР, комісар державної безпеки 3-го рангу. Член Центральної ревізійної комісії ВКП(б) у 1939—1942 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. БіографіяНародився в грузинській селянській родині. У 1914 році закінчив п'ять класів Зугдідського шестикласного міського училища. З лютого 1915 до липня 1916 року — чорнороб, помічник муляра на будівництві тунелей Чорноморської залізниці в місті Сочі. З серпня 1916 до жовтня 1917 року — вантажник-носильник залізниці в станиці Лабінська Кубанської області. У 1917 році брав участь у встановлення радянської влади на Кубані. У жовтні 1917 — серпні 1920 року — сільськогосподарський робітник та на нелегальній роботі в Зугдідському повіті та в Абхазії. У 1918 році воював у радянському партизанському загоні в Абхазії. Член РКП(б) з серпня 1919 року. З серпня 1920 до березня 1921 року — червоноармієць РСЧА, розвідник-доброволець 302-го стрілецького полку 34-ї стрілецької дивізії 9-ї Кубанської Червоної армії. Закінчив курси політпрацівників при Політичному відділі 9-ї армії. У ВЧК з 1921 року. У березні 1921 — грудні 1922 року — начальник інформаційної агентури ЧК Абхазької АРСР у Сухумі. У грудні 1922 — листопаді 1923 року — заступник начальника ЧК Грузинської РСР у Зугдіді. З листопада 1923 до 1931 року — начальник відділу по боротьбі з бандитизмом, начальник міської міліції, начальник оперативного відділу Повноважного представництва ОДПУ по Закавказькій РФСР та Грузинській РСР. У 1927 році закінчив екстерном гуманітарний технікум у Тифлісі. Начальник Кутаїського міського (в 1929 році) та Кутаїського окружного (в 1929—1930 роках) відділів ДПУ Грузинської РСР. До січня 1932 року — начальник особливого відділу ДПУ Грузинської РСР. У січні 1932 — липні 1934 року — голова ОДПУ Аджарської АРСР і начальник 37-го Батумського прикордонного загону ОДПУ. У липні 1934 — червні 1935 року — начальник Управління НКВС по Аджарській АРСР. З травня 1935 по березень 1937 року — заступник начальника управління тресту «Колхідбуд» в місті Поті. З березня до липня 1937 року — 1-й секретар Потійського міського комітету КП(б) Грузії. З липня 1937 до лютого 1938 року — 1-й секретар Кутаїського міського комітету КП(б) Грузії. З лютого до листопада 1938 року — 1-й секретар Аджарського обласного і Батумського міського комітетів КП(б) Грузії. 19 грудня 1938 — 26 лютого 1941 року — народний комісар внутрішніх справ Узбецької РСР (замість репресованого Д. З. Апресяна). 26 лютого — 11 липня 1941 року — народний комісар державної безпеки Узбецької РСР. З 16 липня 1941 по 3 січня 1942 року — заступник голови Ради народних комісарів Грузинської РСР. Із 3 січня по 5 листопада 1942 року — 1-й заступник голови Ради народних комісарів Грузинської РСР. З 1941 року був членом Військової ради Закавказького фронту, загинув 5 листопада 1942 року під час бомбардування. Звання
Нагороди
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia