Савицький Костянтин Аполлонович
Костянтин Аполлонович Сави́цький (рос. Константин Аполлонович Савицкий; нар. 6 червня 1844, Таганрог, Російська імперія — пом. 13 лютого 1905, Пенза, Російська імперія) — російський живописець, дійсний член Петербурзької академії мистецтв з 1895. Батько художника Георгія Савицького. ЖиттєписНародився 25 травня [6 червня] 1844 в Таганрозі (нині РФ). Рано втратив батьків і виховувався в Ліфляндії у родичів, які віддали його вчитися в пансіон приватної дворянської гімназії[7]. У 1862—1878 навчався в Петербурзькій академії мистецтв. За час навчання отримав 6 срібних і 1 золоту медалі (полотно «Шарманщик» і ескіз «Розп'яття Христа»), а також був удостоєний стипендії імператора Олександра II[7]. У 1871—1874 перебував у закордонному пенсіонерському відрядженні в Парижі. З 1878 — член Товариства передвижників. У 1883—1889 викладав у Центральному училищі технічного малювання Штігліца в Санкт-Петербурзі, 1891—1897 — у Московскому училищі живопису, скульптури та архітектури, 1897—1905 — у Пензенському художньому училищі, де був директором. Серед учнів Г. М. Горєлов, Г. К. Савицький, К. Ф. Юон. Помер 31 січня [13 лютого] 1905 в Пензі, де й похований на Митрофановському кладовищі. ТворчістьТвори:
У 1892 році написав кілька пейзажів України. Картини художника зберігаються в Третьяковській галереї в Москві, Державному Російському музеї в Петербурзі, Пензенській картинній галереї та інших зібраннях.
Вшанування пам'яті
Іменем художника названі:
Примітки
Література
|