|
Савинці (Гайсинський район)
Сави́нці — село в Україні, у Тростянецькій селищній громаді Гайсинського району Вінницької області. До 2020 року — центр Савинецької сільської ради Тростянецького району, з 2020 року у складі Тростянецької територіальної громади. Населення становить 778 осіб. ГеографіяСело знаходиться у верхів'ї річки Бережанка, на якій зберігся дерев'яний млин на відстані 25 км від центру громади Тростянця та 15 км від залізничної станції Демківка. ІсторіяЗа переказами, колись на місці сучасного села Савинці був ліс і чагарники, де на південно – східній його частині, у Верхній балці, з двома синами поселився Сава Осадчук: втікач, що не стерпів панського гніту, вбив поляка-прикажчика і сам із синами втік у ліс. Від імені діда Сави і походить назва села Савинці. В історичних джерелах перші згадки про село датуються XVI століттям. Існують перекази, що в урочищі «Діди», в Гайдамацькому яру, що є на місці сучасних полів між селами Ілляшівка і Китайгород, в лісі були сховища гайдамаків-повстанців, які вели боротьбу з польською шляхтою в другій половині XVII століття на Поділлі. Жителі села допомагали гайдамакам. Село на той час було у володінні графа Потоцького, який пізніше продав землі панам Сабанським та Бжозовським. Палац родини Бжозовських у селі не зберігся. На початку XIX століття село входило в склад Брацлавського уїзду. Через село проходив тракт Варшава — Одеса, обабіч якого (за наказом цариці Катерини II з обох боків було висаджено липи, частина яких збереглася до цього часу і є природньою історичною пам'яткою. У лютому 1821 року та листопаді 1822 року через село проїжджав і зупинявся на короткочасний відпочинок Олександр Пушкін, який їхав у місто Тульчин до керівника Південного товариства декабристів Павла Пестеля. Є в селі криниця, з якої пив воду сам Олександр Пушкін. Споконвіку селяни займалися землеробством та скотарством, окремі жителі займалися ремісництвом: ковальською справою, чоботарством, кравецтвом. Звідси і пішли прізвища Коваль, Гончар, Кушнір, Шевчук, Швець, Кравчук, Мельник, які є розповсюдженими на території села і нині. До Жовтневої перевороту в Савинцях розміщувалось волосне управління, яке представляло владу в семи навколишніх селах: Капустянах, Іляшівці, Красногірці, Китайгороді, Козинцях, Соколівці. Єдиним навчальним закладом в дореволюційному селі була церковно–приходська школа. У 1929 році в селі організовано колгосп імені Петровського, у 1934 році створено другий колгосп імені Чкалова. 20 грудня 1957 року за рішенням обкому партії колгосп імені Петровського перейменований у колгосп «Шляхом Леніна», що обробляв 3400 га землі, в тому числі 2700 га ріллі, видавалась газета. У січні 1958 року господарства двох колгоспів було об’єднано в одну укріплену артіль-колгосп «Шляхом Леніна». Пізніше, під час впровадження земельної реформи у 1992 році господарство отримало нову назву КСП «Савинецьке». У 2000 році господарство отримало статус приватного підприємства і на його основі утворилися нові невеликі підприємства: ПСГП «Савинецьке», ТОВ «Агролан», СТОВ «Довжок», ТОВ «Китайгородське-К», ППАФ «Вікторія» та дрібні фермерські господарства «Каштан» і «Козар». У радянські часи населення села становило 1325 осіб. 12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Тростянецької селищної громади[1]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Тростянецького району, село увійшло до складу Гайсинського району[2]. Соціально-економічна сфераУ селі діє загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів, дитячий дошкільний навчальний заклад, спортивний комплекс, будинок культури, бібліотека. Працює приватне сільськогосподарське підприємство «Савинецьке». Відомі особиУродженцями села є
Галерея
Примітки
Джерела
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_(1796).png)
