Сабанєєв Іван Федорович

Сабанєєв Іван Федорович
Народився	19 жовтня 1856(1856-10-19)  Москва, Російська імперія
Помер	1937  Одеса, Українська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Країна	Російська імперія
Діяльність	лікар, хірург
Alma mater	Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира і Імператорський університет Святого Володимира
Науковий ступінь	доктор медицини

Іва́н Фе́дорович Сабанє́єв (7 (19) жовтня 1856(18561019), Москва — 1937,[1][2] Одеса) — хірург, один з основоположників світової судинної хірургії[1].

Біографія

1882 року закінчив медичний факультет Київського університету, з 1887 працював в Одесі, у 1904 — 1908 — приват-доцент Новоросійського університету. Працював старшим лікарем міської лікарні Одеси.[3] Під час громадянської війни виїхав до Османської імперії.

Праці Сабанєєва присвячені переважно питанням пластичної хірургії. 1890 року запропонував різновид операції (названа його ім'ям — Операція Сабанєєва[4]) з ампутації стегна. Створив методику утворення зовнішнього свища при операціях на шлунку.[5] Розробляв питання лікування туберкульозу, зшивання кровоносних судин, першим опрацював методику накладання шлункової нориці.

Примітки

1. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 січня 2011. Процитовано 30 листопада 2009.
2. http://elibrary.ru/item.asp?id=9434597
3. Список должностных лиц Одессы. Архів оригіналу за 27 жовтня 2008. Процитовано 30 листопада 2009.
4. Блументаль H. Сабанеева операция//БМЭ. Изд 1-е. −1934. -Т 29 -Стб 456–457.
5. Всемирный биографический энциклопедический словарь. Архів оригіналу за 30 травня 2007. Процитовано 30 листопада 2009.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Сабанєєв Іван Федорович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с.