Р-7 (сімейство ракет-носіїв) Сімейство ракет-носіїв Р-7 — сімейство ракет-носіїв, створене на основі міжконтинентальних балістичних ракет Р-7 глибокою багатоетапною модернізацією базового носія. Загальні відомостіВдалість та надійність конструкції і дуже велика для МБР вантажопідйомність дали змогу використовувати Р-7 як ракету-носій. У процесі експлуатації Р-7 як РН виявлялись недоліки і відбувались її модернізації для підвищення маси корисного навантаження, надійності, збільшення спектра вирішуваних нею завдань, що призвело до появи сімейства ракет-носіїв. Ракети-носії цього сімейства відкрили людині космічну еру, вони здійснили:
Усі пілотовані запуски СРСР, а потім Росії здійснювались і здійснюються ракетами цього сімейства. Оскільки наймасовішими представниками сімейства є ракети-носії «Союз», ця назва часто використовується для позначення всього сімейства. Вартість запуску ракети-носія з двигуном РД-0124 на другому ступені і з розгінним блоком — приблизно 70 млн дол. США. Вартість виготовлення ракети типу «Союз-У» і «Союз-ФГ» становить близько 20 млн доларів. ЕксплуатаціяЕксплуатуються такі РН сімейства: Експлуатуючими організаціями є Космічні війська Росії і Роскосмос. Крім того, створена міжнародна корпорація Старсем (від Star — зірка і Sem — сім, сімка), що здійснює виведення корисного навантаження ракетами-носіями сімейства для іноземних замовників з космодромів Байконур і Куру. Перелік ракет-носіїв родини і їхніх головних відмінностей
СупутникФактично це була двоступенева МБР Р-7 зі знятою бойовою частиною. Саме ця ракета вивела на орбіту перший штучний супутник Землі і першу живу істоту. Варіант 8А91 відрізнявся від базового 8К71ПС двигунами зі збільшеним питомим імпульсом, використовувався для виведення «Об'єкту Д». Цей варіант став базою для триступеневих версій. ЛунаВідрізнялася від ракети-носія «Супутник» додаванням 3-го ступеня — блоку Е. Вивела перший штучний супутник Сонця, першу міжпланетну станцію, досягла Місяця, першу міжпланетну станцію, що зробила перші знімки зворотного боку Місяця. Також відома як «Восход-Л». ВостокВідрізнялася від ракети-носія Луна модернізованим двигуном третього ступеня (РД-0109 замість РД-0105). Вивела на орбіту перший космічний корабель з людиною на борту. ВосходБула отримана з ракети «Молнія» заміною четвертого ступеня на збільшене корисне навантаження. Уперше використовувалася для запуску супутників фоторозвідки, маса яких перевищила можливості ракети «Восток». Дала змогу виводити пілотовані кораблі з екіпажем з двох-трьох космонавтів. МолніяЧотириступенева ракета. Відрізнялась новим третім ступенем (Блок I), розробленим на базі другого ступеня бойової ракети Р-9, і наявністю 4-го ступеня (Блок Л) і модернізованими двигунами на всіх ступенях. Була призначена для виведення космічних апаратів на траєкторії відльоту до інших планет. Використовувалась для запуску станцій, що здійснили першу м'яку посадку на Місяці і вихід на навколомісячну орбіту, а також АМС, що здійснили посадку на Венеру. Дещо пізніше була використана для виведення на високоеліптичні орбіти супутників зв'язку серії «Молнія». СоюзПодальша модернізація ракети-носія Восход, що відрізнялась досконалішим двигуном 3-го ступеня (РД-0110). Дала змогу виводити нові «місячні» пілотовані космічні кораблі Союз, здатні маневрувати і стикуватись на орбіті. Союз-УМодернізація ракети-носія «Союз», що відрізняється модернізованими двигунами 1-го і 2-го ступенів. Ракета-носій призначалась для заміни усіх інших ракет сімейства Р-7, за винятком ракети-носія «Молнія», тому одержала назву Союз-Уніфікований. Експлуатується з 1973 року і є наймасовішою в історії людства (станом на 26 травня 2012 року здійснено 773 запуски). Союз-У2Модернізація ракети-носія «Союз-У», пальним центрального блоку був синтетичний гас (синтин) замість традиційного авіаційного гасу Т1, що дало змогу збільшити вантажопідйомність приблизно на 200 кг. Експлуатація припинилась 1996 року після припинення виробництва синтину. Союз-ФГМодернізація ракети-носія «Союз-У» з новими двигунами першого і другого ступеня, що відрізняються спеціальними форсунковими головками для кращого сумішоутворення, звідки й назва (Союз-Форсункові Головки). Створення цієї модифікації, незважаючи на відносно невеликий приріст корисного навантаження (близько 200 кг), було досить критичним, бо для виведення на РН «Союз-У» трьох космонавтів було потрібно або підбирати екіпаж з легких космонавтів, або максимально полегшувати їх різними способами (інтенсивні тренування, баня, жорсткі обмеження на особисті речі), що створювало значні незручності, особливо для космічних туристів. Здійснення пілотованих запусків на «Союз-ФГ» повністю розв'язало цю проблему. Нині експлуатується. Союз-2Модернізація ракети-носія «Союз-У» (через тривалість розробки «Союз-2» ближче до «Союз-ФГ», що є паралельною модифікацією «Союз-У»). У пробній експлуатації поєднаній з випробуваннями. Див. також
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
