Річки Беніну

Топографічна карта Беніну

Річки Беніну — річки й водні потоки, що течуть територією західноафриканської держави Бенін. Річки здебільшого рівнинні, або такі, що дренують пенепленезоване плато. На північному заході, на схилах гір Атакора, стрімкі; на північному сході в сухий сезон пересихають, по берегах зустрічаються галерейні ліси; на півдні широко розливаються, береги заболочені. Живлення майже виключно дощове, переважно восени[1].

Річкові басейни

Усі річки країни належать до басейну Гвінейської затоки (Бенінська затока) Атлантичного океану. Умовно їх можна розділити на 3 групи:

  • на півночі, у більш посушливій зоні, річки течуть на північ, до Нігеру;
  • на північному заході — до Вольти (вододілом слугують гори Атакора);
  • річки центру й півдня течуть на південь, до Атлантичного океану.

Список річок поданий за їхнім впадінням до головної річки від гирла до витоку.

Басейн Вольти

На ріці Оті
Річка Оті, 1911 рік
Річка Пенджарі

Північний захід країни, західні й південні схили гір Атакора.

Річки півдня

  • Моно (фр. Mono) впадає в Бенінську затоку. Довжина 467 км, площа водозбірного басейну 25 тис. км², дебет 54 м³/с. У нижній течії слугує кордоном між Беніном і Того.
  • Куффо (фр. Kouffo) впадає в озеро Ахеме, витікає з нього під назвою Ахе. Довжина 125 км.
Гирло річки Веме
  • Єва впадає до Бадагрі, що несе води річки Веме до Лагоської затоки.
    • Ілі права притока

Басейн Нігеру

Басейн Нігеру
Нігер поблизу національного парку Дубль-Ве
Мекру в національному парці Дубль-Ве

Річки північно-східної частини країни. Річка Нігер слугує кордоном між Беніном і Нігером.

Примітки

  1. ↑ (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.

Література