Ріка Лімниця з водоохоронною смугою вздовж берегів шириною 100 м
Рікá Лíмниця з водоохоро́нною сму́гою вздовж берегі́в завши́ршки 100 м — ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Розташований у Калуському районі Івано-Франківської області. Площа 2064 га. Статус присвоєно 1979 року з метою збереження природного комплексу вздовж русла річки Лімниці, яка є цінним джерелом чистої питної води та такої, що має сприятливі умови для існування цінних промислових видів риб: марени, рибця та гірської форелі. Згідно з положенням основними завданнями заказника є:
ІсторіяРозпорядженням Ради Міністрів УРСР № 1164 від 31.08.1959 р. вздовж річки Лімниці було виділено захисні смуги завширшки 200-500 м загальною площею (2% площі лісгоспу), які належали до другої групи лісів. Одним з перших документів, що підтверджують процес створення заказника, є рішення Калуської районної ради депутатів трудящих № 142 від 14.05.1976 року, яким остання просила виконком Івано-Франківської обласної ради трудящих про віднесення річки Лімниця до пам'яток природи місцевого значення. Згідно з листом від 14.02.1991 року обласного комітету по охороні природи разом з асоціацією «Зелений світ» відповідальних за заказник голів райвиконкомів проінформовано про погіршення заповідного стану річки через безсистемну заготівлю гравію, вирубку прибережних дерев та влаштування стихійних смітників. У 2007 році в рамках проекту Посольства Королівства Нідерландів в Україні громадська організація «Карпатські стежки» встановила вздовж русла річки, починаючи від гирла річки Молода 7 інформаційно-охоронних знаків (аншлагів). Станом на кінець 2017 р. залишилось 5: в с. Осмолода 2 (один знищено повінню 2007 р.), в ур. Різарня, в ур. Яла, в ур. Дарів, в ур. Щавник (знищено за невідомих обставин). У 2017 р. ПП «Прикарпатський земельний центр» встановило охоронні знаки для заказника в межах Калуського району[1] Відповідальні організаціїЗгідно з Положенням про заказник у редакції від 25.01.1988 року відповідальними за охорону органами зазначені Рожнятівський, Калуський та Галицький райвиконкоми. Згідно з охоронними зобов'язаннями № 524 від 20.06.2001 року землекористувачами зазначено Рожнятівську, а згідно з № 494 від 08.11.2000 року — Галицьку районну раду. З 9 серпня 2004 року землекористувачем земель заказника, що входили до віддання Галицької районної ради, передано до відання Галицького національного природного парку[2]. Згідно з п. 2 частини III Положення про заказник від 06.10.2004 року, а також відповідних охоронних зобов'язань, заказник утримується та охороняється за рахунок 12 сільських рад, по чиїх територіях протікає ріка (Берлогівська, Брошнівська, Вербівська, Вільхівська, Небилівська, Осмолодська, Перегінська селищна, Рівнянська, Сваричівська, Сливківська, Ясеновецька і Ясенська). Зміни територіїВ зв'язку із створенням Галицького НПП територія заказника, що розташована в межах Галицького району, перейшла до відання Галицького парку[2]. Відповідно заказник існує в подальшому лише в межах Рожнятівського та Калуського районів. Джерела
Поклики
|
Portal di Ensiklopedia Dunia