Рябик Іван Ілліч
Іван Ілліч Рябик (1913, село Антонівка, тепер Ямпільського району Сумської області — ?) — український радянський діяч, генерал-лейтенант внутрішньої служби, 2-й секретар Чернівецького та Ізмаїльського обкомів КП(б)У, начальник Головного управління кадрів Міністерства внутрішніх справ СРСР. ЖиттєписНародився 1913 року в селі Антонівка на Сумщині. Трудову діяльність розпочав у п'ятнадцятирічному віці. Перебував на відповідальній комсомольській роботі. Член ВКП(б). З 1939 року — в Червоній армії. Учасник війни проти Польщі у вересні 1939 року, німецько-радянської війни. У 1941 році — комісар роти 31-го окремого танкового батальйону 93-ї стрілецької дивізії 43-ї армії Західного фронту. 27 жовтня 1941 року був важко поранений у руку в боях біла села Кузовльово. З 1942 року перебував на відповідальній партійній роботі. У лютому 1944 — березні 1948 року — секретар Чернівецького обласного комітету КП(б)У по кадрах. У березні 1948 — 4 вересня 1952 року — 2-й секретар Чернівецького обласного комітету КП(б)У. У вересні 1952 — лютому 1954 року — 2-й секретар Ізмаїльського обласного комітету КПУ. У грудні (затв.) 1954 — 1955 року — секретар Тернопільського обласного комітету КПУ. Потім працював у апараті ЦК КПРС та в апараті Ради Міністрів Російської РФСР. На 1964 рік — інспектор Комітету партійно-державного контролю ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР. У травні 1967 — березні 1979 року — начальник Головного управління кадрів Міністерства внутрішніх справ СРСР, член Колегії МВС СРСР. З 1979 року — в Академії Міністерства внутрішніх справ СРСР. Дата смерті невідома. Звання
Нагороди
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia