Рюкюські мови

Рюкюська мова
Карта розповсюдження рюкюйських мов
Карта розповсюдження рюкюйських мов
Поширена вЯпонія (Окінава, Каґосіма)
РегіонСхідна Азія
Носії900 000 осіб (2018) Редагувати інформацію у Вікіданих
ПисемністьОкінавська писемністьd Редагувати інформацію у Вікіданих
КласифікаціяАзійські мови
 Японсько-рюкюська сім'я
Офіційний статус
Державнанемає статусу
Офіційнанемає статусу
Коди мови
ISO 639-1—
ISO 639-2ryu
ISO 639-3ryu
SILJPN

Рюкюські мови, або Рюкюська мова (рюк. ウチナーグチ, утіна: ґуті; яп. 琉球語, りゅうきゅうご, рюкю-ґо) — мови, якими розмовляють корінні мешканці островів Амамі та Рюкю. Разом з японською мовою та мовою хачіджьо утворюють японо-рюкюську групу мов[1].

Хоча японською мовою теж говорять на островах Рюкю, рюкюські мови не є взаємно зрозумілими з японською. Достеменно невідомо, скільки лишилось носіїв мови, та відомо, що через мовний зсув[en] носіїв до стандартизованої японської та до діалектів японської, на кшталт окінавського діалекту, ці мови вважаються загроженими; За даними ЮНЕСКО[en], чотири рюкюські мови є «загроженими» та ще дві «небезпечно загроженими»[2].

Історія

Рюкюська мова є спадкоємцем мови пост-дзьомонівської популяції Рюкюських островів. Писемні пам'ятки VII століття дозволяють стверджувати, що на той час рюкюська сильно відрізнялася від японської[3]. Сучасні дослідження свідчать, що лексика мова рюкюсців дуже подібна з лексикою стародавньої японської мови.

Нижче наведена порівняльна таблиця рюкюської мови (окінавський діалект) зі стандартною японською[ком 1]:

Слова Японська Рюкюська
Дощ Аме Амі
Човен Фуне Фуні
Душа Кокоро Кукуру
Ніч Йору Юру
Брат Кьодай Тьо:де:
Повертатися Каеру Ке:юн
Синій Аої О:сан

Більшість науковців, переважно японських, визначає рюкюську мову як діалект японської мови, називаючи першу південноострівним (яп. 南島方言, なんとうほうげん) або рюкюським діалектом (яп. 琉球方言, りゅうきゅうほうげん).

Діалекти

Плакати, що закликають бути обережним на дорогах, написані японською та рюкюською мовами (м. Кін, Окінава).

Рюкюська мова поділяється на 6 основних груп, які називають мовами, діалектами, наріччями або говорами[4]:

Північна група

Південна група

Нижче наведена порівняльна таблиця діалектів рюкюської мови з стандартною японською:

Мови Дякую Ласкаво просимо
Японська Аріґато: Йо:косо
Амамі Аріґатесама рьо:та Імо:рі:
Куніґамі Міхедіро Уґаміябура
Окінава Ніфе:де:біру Менсо:ре:
Міяко Тандіґа:танді Нмя:чі
Яеяма Мі:фаїю: О:ріто:рі
Йонаґуні Фуґараса Варі

Система письма

Хоча рюкюська мова має відмінну від японської мови фонетику, вона не має власної абетки. У середньовіччі рюкюсці вели записи китайськими ієрогліфами, а з XIX століття, після входження королівства Рюкю до складу Японської імперії, перейшли на японську систему письма.

Див. також

Примітки

Коментарі
  1. ↑ Знак ": " означає подовження голосної.
Виноски
  1. ↑ An Introduction to Ryukyuan Languages
  2. ↑ UNESCO Atlas of the World's Languages in danger. Unesco.org. Процитовано 16 березня 2014.
  3. ↑ Japan Focus: Language Loss and Revitalization in the Ryukyu Islands. Архів оригіналу за 9 січня 2009. Процитовано 9 серпня 2008.
  4. ↑ 言語学大辞典セレクション：日本列島の言語 (Selection from the Encyclopædia of Linguistics: The Languages of the Japanese Archipelago). «琉球列島の言語» (The Languages of the Ryukyu Islands). 三省堂 1997

Посилання